Ефективність використання препарату Fertilovit MT у лікуванні чоловіків з порушенням репродуктивної функції

 

О. М. Борис, М. В. Поворознюк
Український державний інститут репродуктології
Національна медична академія післядипломної освіти ім. П. Л. Шупика

 

Непліддя у шлюбі – надзвичайно важлива особистісна, медико-біологічна, соціальна і демографічна проблема сьогодення для багатьох країн світу [2, 14, 18–20].

В Україні, де близько 20 % подружніх пар страждає на безпліддя [7], за умов дуже складної економічної і демографічної ситуації, ця проблема набуває вкрай негативного значення [1, 4–7].

Дослідженнями, що були проведені нами раніше, встановлено, що порушення репродуктивного здоров’я у чоловіків з неплідністю у шлюбі спостерігаються у 47,5 % випадків. Здебільшого (у 84,5 %) причиною генеративних розладів у них є захворювання статевих органів – найбільш часто інфекційно-запальні ураження, у тому числі хронічний простатит; нерідко до порушень дітородної функції призводять варикоцеле та патологія одного або обох яєчок [8].

За відсутності захворювань урогенітальної системи у 8,2 % осіб чинником стійкого зниження фертильності є нездоровий спосіб життя і паління (у 2,7 % випадків), зловживання алкоголем (1,4 %), хронічна перевтома, депривація сну та/або часті стреси (2,3 %), поєднання паління з іншими негативними факторами (1,8 %). У 1,4 % пацієнтів до репродуктивних порушень призводить абдомінальне ожиріння (індекс маси тіла (ІМТ) ≥ 30 кг/м2, об’єм талії ≥ 94 см) як наслідок передусім неправильного харчування. Всі ці фактори викликають патоспермію граничного, рідко – субфертильного рівнів.

У 3,6 % чоловіків причини порушень фертильності визначити не вдається. Здебільшого у цих осіб також мають місце незначні зміни еякуляту. Можна припустити, що до них призводять негативні фактори зовнішнього середовища, незбалансоване харчування тощо, які не завжди можна враховувати [8].

Відмова від шкідливих звичок і нормальний спосіб життя є дуже важливими для поновлення репродуктивного здоров’я. Однак далеко не всім пацієнтам  вдається виконувати рекомендації щодо відмови від тютюнопаління, усунення гіподинамії, нормалізації харчування і ваги тощо.

Протягом останніх років значна увага у розвитку чоловічого безпліддя будь-якого ґенезу приділяється оксидативному стресу [9, 11–13, 15, 21]. Використання медикаментозних засобів або дієтичних добавок з антиоксидантною дією дає змогу покращити якість сперми у субфертильних чоловіків [3, 9, 15–17].

Одним з препаратів, що містить комплекс біологічно активних речовин – антиоксидантів, є Fertilovit  МТ компанії Gonadosan AG, Німеччина.

До його складу входять:

L-карнітин – 400 мг; вітамін С – 160 мг; вітамін Е – 72 мг; цинк – 20 мг; коензим Q10 – 30 мг; лікопін – 8 мг; фолієва кислота – 400 мкг; селен – 110 мкг; таурин – 400 мг; вітамін D – 200 МО.

Fertilovit  МТ  рекомендується вживати пацієнтам зі зниженою фертильністю внаслідок дії шкідливих звичок, стресу, неповноцінного харчування, впливу забрудненого навколишнього середовища, а також чоловіками для збереження репродуктивного здоров’я, у тому числі при варикоцеле без олігоастенотератозооспермії. Препарат призначається по                     1 капсулі 2 рази на день протягом трьох місяців.

Метою дослідження було визначити ефективність препарату Fertilovit  МТ у лікуванні чоловіків із зниженою фертильністю в результаті нездорового способу життя.

Матеріали і  методи дослідження

Дослідження проводилося у 2013–2015 рр. в Українському державному інституті репродуктології (УДІР) НМАПО ім. П. Л. Шупика. До його виконання було залучено    50 чоловіків з непліддям у шлюбі. Згідно з дизайном дослідження, за результатами проведення першого обстеження (детальний збір анамнезу; загальний огляд і фізикальне обстеження статевих органів; мікроскопічне  дослідження сперми та спеціальні дослідження для виявлення внутрішньоклітинних збудників – хламідії, уреаплазми, мікоплазми; трансректальне ультразвукове дослідження (УЗД) простати, УЗД органів калитки з доплерографією її судин; гормональні аналізи для визначення в сироватці крові вмісту тестостерону вільного і загального, лютеїнізуючого і фолікулостимулюючого гормонів, пролактину та естрадіолу) у цих чоловіків мало місце невиражене зниження фертильності, яке не було пов’язане з захворюваннями сечостатевих органів та будь-якими формами гіпогонадизму.

Слід підкреслити, що проведення дослідження еякуляту при першому обстеженні виконувалося після ретельного роз’яснення умов підготовки до його проведення та як мінімум двічі з інтервалом не менш ніж два тижні.

Середній вік обстежених становив (34,2±2,1) роки. У 82,0 % осіб був перший шлюб, у 18,0 % – другий. Тривалість безпліддя у теперішньому шлюбі у 74,0 % пацієнтів була від одного до чотирьох років.

Різні фактори негативного впливу на стан репродуктивної здатності пов’язані з нездоровим способом життя було виявлено в переважної більшості обстежених чоловіків   (у 82,0 %).

Так, найбільш часто (у 68,0 % випадків) у цих пацієнтів  мали місце часті стреси, хронічна перевтома, недостатній сон, неспокій через імовірність втрати роботи та припинення кар’єрного зростання тощо. Нерідко прагнення відповідати критеріям соціальної успішності і досягти професійного визнання за будь-яку ціну призводило у частини з них до постійної зайнятості, що  знижувало сексуальну мотивацію і активність у шлюбі. 32,0 % чоловіків протягом тривалого часу (від 2 до 14 років) палили; третина з них викурювала від 20 до 40 сигарет у день. 8,0 % осіб явно зловживали алкоголем, приймаючи щодня 100-250 г міцних алкогольних напоїв або більше 1 літру пива.

Можна припустити, що майже у всіх обстежених була гіподинамія. Ніхто з зазначених пацієнтів не займався фізкультурою і спортом, регулярно не виконував фізичних вправ. У 68,0 % осіб була сидяча робота. До того ж більшість з них майже щодня до 6–8 годин на добу працювали за комп’ютером. Нерідко обстежені чоловіки вказували на нерегулярне харчування, часте використання продуктів фастфуду. 16,0 % осіб мали надлишкову масу тіла (ІМТ від 25,0 до 29,9 кг/м2) та ожиріння. У 6,0 % чоловіків, які працювали далекобійниками або були професійними водіями, слід було припустити наявність негативної дії на стан фертильності ряду чинників, пов’язаних з частим тривалим перебуванням за кермом та контактом з паливно-мастильними сумішами. У 4,0 % осіб, будівельників за фахом, не можна було виключити негативного впливу частої роботи з фарбами, лаками, розчинниками.

Слід відзначити, що у 10,0 % пацієнтів було діагностовано тривалу сексуально-поведінкову дезадаптацію у шлюбі. Вона стала наслідком відносної гіполібідоемії і відображала у більшості випадків розлади комунікації та стан психічної пригніченості, що також розвинувся на фоні усвідомлення факту неможливості зачати дитину.

Лікування репродуктивних розладів у чоловіків починали із психоемоційної підтримки подружжя, усунення сексуальної дисгармонії в сім’ї. Пацієнтам настійливо рекомендували відмовитися від шкідливих звичок, нормалізувати спосіб життя. Усім чоловікам було призначено Fertilovit  МТ, як і рекомендується, по 1 капсулі двічі на день протягом трьох місяців. Поінформовану письмову згоду пацієнтів на проведення терапії Fertilovit  МТ було отримано.

Оцінку ефективності використання препарату Fertilovit  МТ  проводили за даними загального стану обстежених та за показниками спермограм до початку та після закінчення терапії.

Аналіз кількісних та якісних показників еякуляту лишається основним і майже єдиним тестом для оцінки репродуктивного потенціалу чоловіків.

Стан фертильності пацієнта оцінювали за показниками спермограми відповідно до даних ВООЗ 1999 р. (див. табл. 1).

Таблиця 1

Нормативні параметри фертильності сперми

Об’єм ≥ 2 мл
рН 7,2–8,0
Концентрація сперматозоїдів ≥ 20,0 млн/мл
Загальна кількість сперматозоїдів в еякуляті > 40 млн
Рухливість сперматозоїдів:

– з поступальним рухом (категорія А+В)

– із швидким лінійним поступальним рухом (категорія А)

 

≥ 50%

 

≥ 25 %

Число сперматозоїдів з нормальною морфологією ≥ 30%
Число живих сперматозоїдів (життєздатність) ≥ 70% живих (що не фарбуються еозином)
Розрідження <  60 хв
Кількість лейкоцитів < 1 млн /мл
Флора відсутня або < 103 КУО/мл
Антиспермальні антитіла <50 % рухливих сперматозоїдів покриті антитілами

 

На думку ряду фахівців [10],  нормативи ВООЗ 2010 р. не можуть використовуватися для первинної оцінки репродуктивної здатності чоловіка при природному заплідненні.            У порівнянні з нормативами 1999 р., вони дають змогу виявити значно  меншу кількість випадків патоспермії, що фактично збільшує кількість випадків ідіопатичного безпліддя у шлюбі. Це, у свою чергу, може суттєво впливати на визначення тактики ведення безплідної подружньої пари і приводити до зниження ефективності лікування непліддя.

Тяжкість змін показників спермограми визначали за класифікацією
J. Overstreet (див. табл. 2).

Таблиця 2

Градація якості сперми (за J. Overstreet)

Показник спермограми Якість сперми
нормальна гранична субфертильна
Об’єм еякуляту, мл 2-4 1-1,9 < 1
Концентрація сперматозоїдів, млн/мл ≥20 10-19,9 3–9,9
Кількість сперматозоїдів з поступальним рухом, % ≥50 40-49,9 10–39,9
Швидкість прямолінійного руху, ммк/с ≥25 20-24,9 < 20
Кількість нормальних форм, % ≥30 20-29,9 10–19,9

 

Результати дослідження та їх обговорення

У результаті проведеного дослідження було встановлено, що до початку лікування у 88,0 % пацієнтів мала місце патоспермія граничного рівня, у 12,0 % – субфертильного. Відхилень у показниках спермограм, що можуть бути розцінені як виражені або критичні (азооспермія та аспермія) у чоловіків з обстеженої групи не було. Здебільшого у цих пацієнтів спостерігалися зміни в якісних параметрах еякуляту, що мали ізольований та поєднаний характер: астенозооспермія була у 58,0 % чоловіків, астенотератозооспермія –  у 20,0 %, тератозооспермія – у 8,0 %.

Зниження концентрації сперматозоїдів нижче 20 млн/мл відзначалося у 14,0 % обстежених. Однак цей показник не був меншим за 15 млн/мл, тобто олігозооспермія у всіх пацієнтів була невираженою. У всіх чоловіків зниження кількісних показників еякуляту поєднувалося з якісними: олігоастенозооспермія була у 10,0 % осіб, олігоастенотератозооспермія – у 4,0 %.

Проведення дослідження сперми у чоловіків після трьох місяців монотерапії препаратом  Fertilovit  МТ показало, що у 80,0 % пацієнтів відбулося покращення показників еякуляту: підвищилася рухливість сперматозоїдів, збільшилась їх концентрація, зменшилася кількість дегенеративних форм. Найбільш чутливим до терапії, що проводилася, виявився  показник рухливості сперматозоїдів: астенозооспермія як ізольована, так і в поєднанні з іншими видами патоспермії знизилася з 92,0 % до 28,0 % (<0,001).

У 20,0 % осіб раніше визначені параметри сперми лишилися на попередньому рівні. Погіршення показників еякуляту в жодного з обстежених не спостерігалося.

Внаслідок лікування у 64,0 % чоловіків було досягнуто стану нормозооспермії; у 36,0 % пацієнтів патоспермія лишилася або стала на граничному рівні. Випадків порушень репродуктивного потенціалу субфертильного рівня не було задокументовано (див рис. 1).

Рисунок 1. Динаміка стану репродуктивної функції чоловіків (за показниками спермограм) під впливом лікування препаратом Фертиловіт МТ:

* – достовірність різниць показників, р<0,001

Всі обстежені добре переносили терапію Fertilovit МТ. У жодному з випадків відмови від прийому препарату не було.

Висновки

Проведені дослідження доводять високу ефективність препарату Fertilovit МТ у лікуванні чоловіків з нетяжкими порушеннями генеративної функції, що не зумовлені захворюваннями сечостатевих органів та будь-якими формами гіпогонадизму.

Широке використання Fertilovit МТ слід рекомендувати для покращення репродуктивної здатності у пацієнтів з патоспермією граничного і субфертильного рівнів, пов’язаною з нездоровим способом життя та неясної причини.

Можна думати про доцільність включення препарату Fertilovit  МТ у комплекс лікування чоловіків із зниженою фертильністю різної етиології.

Література

  1. Авраменко Н. В. Аспекты репродуктивного здоровья населения Украины / Авраменко Н. В., Барковский Д. Е. // Запорожский медицинский журнал. – 2010. – № 3. – С. 71–73.
  2. Божедомов В. А. Андрологические аспекты организации помощи бездетным парам / В. А. Божедомов, И. М. Рохликов, А. А. Третьяков // Кремлевская медицина. Клинический вестник. – 2013/ – № 3. – С. 121–125.
  3. Влияние L-карнитина на показатели эякулята у мужчин из бесплодных пар / Галимов Ш. Н., Громенко Д. С., Галимова Э. Ф. и др // Урология. – – № 1. – С. 47–51.
  4. Ворник Б. М. Сексуальность и репродуктивность мужчин в Украине: социально-клинические параллели / Ворник Б. М. // Здоровье мужчины. – 2012. – № 3. – С. 64–68.
  5. Горпинченко И. И. Бесплодный брак в Украине. Новые реальности / И. И. Горпинченко, О. Д. Никитин //  Здоровье мужчины. – 2010. – № 3. –  С. 184–190.
  6. Допоміжні репродуктивні технології лікування безпліддя : навч. посіб. / за ред. проф. Ф. В. Дахна, чл.-кор. НАМН України проф. В. В. Камінського та проф. О. М. Юзька. – Київ, 2011. – 338 с.
  7. Копков В. С. Допоміжні репродуктивні технології у вирішенні демографічних проблем. Правові аспекти / Копков В. С., Цанько І. І. // Мед. аспекты здоровья женщины. – 2013. – № 4 (68). – С. 55–57.
  8. Поворознюк М. В. Причини порушень репродуктивного здоров’я у чоловіків з непліддям у шлюбі / М. В. Поворознюк // Здоровье мужчины. – 2015. – № 2.
  9. Роль гиперпродукции активных форм кислорода в мужском бесплодии и возможности антиоксидантной терапии (обзор литературы) / Божедомов В. А., Ушакова И. В., Спориш Е. А. [и др.] // Consilium medicum. –  –  Том 14, № 7. –                               С.  51–56.
  10. Современные противоречия оценки состояния эякулята у мужчин / С. Н. Шамраев, А. И. Рутинский, И. А. Бабюк, П. Д. Цветкова // Здоровье мужчины. – 2012. – № 4. –                            С. 19–23.
  11. A translational medicine appraisal of specialized andrology testing in unexplained male infertility / Esteves SC, Sharma RK, Gosálvez J, Agarwal A. //  Int Urol Nephrol. – 2014. – Vol. 46(6). – P. 1037-1052.
  12. Agarwal A. Relationship amongst teratozoospermia, seminal oxidative stress and male infertility / Agarwal A, Tvrda E, Sharma R. // Reprod Biol Endocrinol. – 2014. – Vol. 12. – P. 45.
  13. Effect of oxidative stress in male infertility / Naher ZU, Ali M, Biswas SK et. al // Mymensingh Med J. – 2013. – Vol. 22(1). – P. 136–
  14. Farhi J. Distribution of causes of infertility in patients attending primary fertility clinics in Israel / Farhi J., Ben–Haroush A. // Isr Med Assoc J. – 2011. – Vol. 13 (1). – P. 51–54.
  15. Free radical theory of aging: implications in male infertility / Desai N., Sabanegh E. Jr., Kim T., Agarwal A. // – 2010. – Vol. 75(1). – P. 14–19.
  16. L-carnitine: safe and effective for asthenozoospermia / Wang Y., Yang S., Qu C. et al. // Zhonghua Nan Ke Xue. – 2010. – Vol. 6. – Р. 420–422.
  17. Lycoptine and male infertility / Durairajanayagam D, Agarwal A, Ong C, Prashast P. // Asian J Androl. – 2014. – Vol.  16 (3). – P. 420–
  18. Moyo S. Indigenous knowledge systems and attitudes towards male infertility in Mhondoro-Ngezi, Zimbabwe / Moyo S. // Cult Health Sex. – 2013. – Vol. 15(6). – P. 667–679.
  19. Niederberger CS. The field of male infertility moves fast! / Niederberger CS. // Urol Clin North Am. – 2014. – Vol. 41(1). – Р. XVII
  20. Nieschlag E. Male infertility: recent developments / Nieschlag E.- Bundesgesundheitsblatt Gesundheitsforschung Gesundheitsschutz. – 2013. – Vol. 56(12). – P.1619–1627.
  21. Sperm function and seminal oxidative stress as tools to identify sperm pathologies in infertile men / Ramya T., Misro M.M., Sinha D., et al. // Fertil Steril. – 2010. – Vol. 93(1). – 297–300.