Вплив пробіотику Lactobacillus reuteri на анти- H.pylori терапію (антихелікобактерну терапю), терапію другої лінії з Левофлоксацином - Kleemed Ukraine

Вплив пробіотику Lactobacillus reuteri на анти- H.pylori терапію (антихелікобактерну терапю), терапію другої лінії з Левофлоксацином

Гастроентерологія. Дослідження та практика
Том 2012 (2012), Код статті 740381, 6 стр.
http://dx.doi.org/10.1155/2012/740381
Клінічні дослідження

Вероніка Ойетті, Джованні Бруно, 1 Марія Олена Айнор, Джованні Гіганті,
Джанлука Ріццо, 2 Давіде Роккаріна, 1 і Антоніо Гасбарріні1

1 Департамент терапевтичної медицини, Римський католицький університет, 00168, м. Рим, Італія
2 Департамент хірургії, Римський католицький університет, 00168, м. Рим, Італія

Отримано 12 лютого 2012 року; Переглянуто 26 березня 2012 року; Прийнято 31 березня 2012 року. Академічний редактор: Ping-I Hsu

Copyright © 2012 Вероніка Ойетті (Veronica Ojetti) та співавт. Це стаття з відкритим доступом, що поширюється відповідно до ліцензії Creative Commons Attribution, що дозволяє необмежене використання, розповсюдження та відтворення на будь-якому носії, за умови відповідного посилання на оригінальне видання.

Резюме

Вступ. Ерадикаційна терапія пригнічення інфекції Helicobacter pylori має потенційне навантаження, що пов’язане із побічними ефектами шлунково-кишкового тракту (ШКТ) при лікуванні антибіотиками. Виникнення побічних ефектів є одним з основних недоліків таких схем. Прояви побічних ефектів ШКТ можуть бути пов’язані зі змінами мікрофлори кишечника. Пробіотики можуть запобігати або зменшувати побічні ефекти, пов’язані з терапією антибіотиками, та мають інгібуючий вплив на Helicobacter pylori. Методи. Визначення ефективністі застосування пробіотика людського походження Lactobacillus reuteri при  еридакційній терапії H. pylori та запобігання побічних ефектів, пов’язаних з ШКТ, під час терапії другої лінії, трійної терапії з левофлоксацином. Дев’яносто (90) пацієнтів з позитивним Hpylori – статусом (Hp-статус) отримували 7‑денну схему потрійної терапії другої лінії з езомепразолом, левофлоксацином і терапію з амоксициліном із додаванням L. reuteri протягом 14 днів (група 1) та без застосування пробіотиків (група 2). Кожний суб’єкт отримав затверджену анкету для реєстрації симптомів щодня протягом 4 тижнів від початку терапії. Hp-статус та побічні ефекти оцінювали через 6 тижнів після лікування. Результати. На рівень ерадикації суттєво вплинули дадавання пробіотиків L. reuteri (група 1: 36/45, 80%; група 2: 28/45 62%;). Частота виникнення нудоти та діареї в групі 1 була значно нижчою, ніж у групі 2. Висновок. У пацієнтів з позитивним Hp-статусом додавання L. reuteri збільшує швидкість ерадикації, зменшуючи частоту виникнення поширених побічних ефектів, пов’язаних з терапією антибіотиками при терапії другої лінії.

1. Вступ

Helicobacter pylori (H. pylori), мікроаерофільна грамнегативна бактерія, що колонізує слизову оболонку шлункового епітелію, є збудником гастриту типу В, виразквової хвороби, раку шлунка [1-3] та естради гестивних проявів. Принаймні третина населення світу інфікована H. pylori. Стандартна терапія, рекомендована для ерадикації H.pylori, є комбінацією інгібіторів протонної помпи (ІПП) або ранітидин вісмуту цитрат, кларитроміцин та амоксицилін, або нітроімідазол. Застосування цих схем дозволило досягти рівня ерадикації від 65% до 90%; однак недолік таких схем полягає в тому, що вони є дорогими та викликають побічні ефекти, що вимагають відміни терапії та резисте́нтність до антибіотиків [5].

Згідно із матеріалами консенсусу Маастрихт III, терапія другої лінії повинна проводитися за схемою квадротерапії з колоїдним вісмутом (якщо застосовано), схемою ІПП + амоксицилін, тетраціклін або метронідазол[6]. У 2009 році наша група повідомила про схему потрійної терапії на основі левофлоксацина [7].

У двох письмових роботах показано також переваги схеми потрійної терапії з левофлоксацином порівняно з квадротерапією з колоїдним вісмутом [8, 9].

Що стосується швидкості резистентності до антибіотиків, то в нашій країні повідомлялося про високу резистентнвсть до метронідазолу та кларитроміцину.

Цікаві факти доповіді Романо та співавт. свідчать про високий рівень ерадикації з левофлоксацином порівняно з кларитроміцином, та успіх залежить, принаймні частково, від дуже низької поширеності резистентних до левофлоксацину штамів H.pylori у нашій сукупності (популяції) (3%) [10].

Пов’язані із терапією антибіотиків, шлунково-кишкові побічні ефекти, такі як діарея, нудота, блювання, здуття живота та біль у животі, можуть стати серйозним недоліком для анти- H.pylori терапії (антихелікобактерної терапії). Ці прояви пов’язані з кількісними та якісними змінами в мікрофлорі кишечника через наявність у вмісті кишечника неабсорбованих або секретованих антибіотиків, що призводило до зменшення нормальної сапрофітної флори кишечника, надмірного розвитку та стійкості патогенних штамів стійких до антибіотиків [11].

В даний час безрезультатність терапії є серйозною проблемою в клінічній практиці, і можливість використання простих схем ерадекації або нових лікарських засобів повинна розглядатися як найбільш перспективний спосіб підвищення ефективності ерадекаційної терапії. У деяких публікаціях показано, що застосування пробіотиків під час першої лінії терапії H.pylori покращило відповідь пацієнтів та зменшило симптоми шлунково-кишкового тракту [12-14].

Пробіотик визначається як живий мікроорганізм, що при введенні надає позитивний вплив на мікроекологію кишечника з поліпшенням стану здоров’я. В даний час найбільш вивченими пробіотиками є бактерії, що продукують молочну кислоту, зокрема Lactobacillus [15, 16]. Доведено, що пробіотики корисні при лікуванні декількох захворювань шлунково-кишкового тракту, таких як гостра інфекційна діарея або паучит – неспецифічне запалення ілеонального резервуару [17, 18]. Крім того, як показали деякі дослідження, пробіотики продемонстрували пряму антимікробну дію [19]. Зокрема, пробіотичні мікроорганізми конкурують безпосередньо з H. pylori, можливо, через пригнічення адгезії молекул, а також шляхом вироблення метаболітів та антимікробних молекул [20].

Виходячи з цього, у звіті консенсусу Маастрихт 2-2000 говорилося про роль пробіотичних добавок в лікуванні інфекції H.pylori [21].

Впровадження стандарту анти- H.pylori терапії (антихелікобактерної терапії) з пробіотиками може бути доцільним, оскільки така терапія здатна покращити відповідь пацієнта шляхом зниження побічних ефектів, пов’язаних з антибіотиками, тим самим збільшуючи кількість пацієнтів, які закінчили ерадикційну терапію, що призвело до підвищення рівня ерадикації [22-24]. Проте кількість пацієнтів, зарахованих до цих досліджень, була занадто мала для досягнення статистично достовірних результатів. Відомо, що Lactobacillus reuteri сприяє профілактиці й лікуванню деяких кишкових захворювань. За даними літератури, штами L. reuteri здатні колонізувати слизову оболонку шлунка людини, інгібувати зв’язування H. pylori з епітеліальними клітинами шлунка in vitro, сприяють зменшенню побічних ефектів під час антихелікобактерної терапії, а отже, можуть відігравати певну роль у лікуванні пацієнтів з інфекцією H. pylori. За даними недавнього дослідження, терапія першої лінії з додаванням L. reuteri протягом 4-х тижнів ефективна для зниження бактеріального навантаження H. pylori у пацієнтів та теоретично допомагає контролювати запалення шлунка [29]. Метою нашого дослідження було визначення ефективності застосування L. reuteri при ерадикації H.pylori та  запобігання пов’язаних з цим побічних ефектів шлунково-кишкового тракту під час анти- H.pylori терапії (антихелікобактерної терапії) другої лінії схеми потрійної терапії з левофлоксацином.

2. Методи

2.1. Пацієнти

Дослідження проведене у відділенні гастроентерології та терапевтичному відділенні лікарні ім. Джемелли у м. Рим, Італія було одноцентровим, проспективним, рандомізованим, контрольованим дослідженням.

Всі пацієнти представники білої європеоїдної раси і родом з одного географічного регіону. В дане дослідження було включено дев’яносто пацієнтів, які зверталися за допомогою та відповідають критеріям включення з H. pylori, які були зареєстровані з листопада 2007 року по червень 2008 року. Пацієнти з прийнятними критеріями включення в дослідження вважалися пацієнтами віком від 18 до 65 років, уражених шлунковою інфекцією H. pylori, що підтверджено 13C-уреазним дихальним тестом (13C-УДТ) – тестом для діагностики хелікобактерної інфекції, проведеним під час невдалої анти- H.pylori терапії (антихелікобактерної терапії). Критерії виключення були нещодавнім (протягом попередніх 3 місяців) застосуванням протимікробних агентів, сполук вісмуту, інгібіторів протонної помпи (ІПП) та антагоністів H2-рецепторів, проносних, антидіарейних, інших пробіотичних засобів, алкоголю або зловживанням наркотиками.

Пацієнти з основними супутніми захворюваннями, включаючи  психічні розлади, вагітні пацієнтки або жінки під час грудного вигодовування також були виключені з дослідження. Всі пацієнти підписали письмову інформаційну згоду. Дослідження було схвалено нашим етичним комітетом.

2.2. Лікування

За допомогою блочної рандомізації (1:1) 90, пацієнтів було включено до однієї з наступних паралельних груп: (i) 45 пацієнтів (32 чоловіків / 13 жінок, середній вік) були рандомізовані (сліпим для дослідників способом) для отримання схеми потрійної терапії на основі езомепразолу 20 мг двічі на добу,  левофлоксацин 500 мг двічі на добу, та амоксицилін 1 г двічі на добу протягом 7 днів +  L. Reuteri (1 × 10,8 колонієутворюючої одиниці (КУО) (Reuflor Italchimici Pomezia, Італія) протягом 14 днів під час ерадикаційної терапії та через 1 тиждень після цього) 45 пацієнтів (28 чоловіків / 17 жінок, середнього віку) були рандомізовані (сліпим для дослідників способом) для отримання подібної схеми потрійної терапії без додавання пробіотиків.

2.3. Побічні ефекти

Кожен пацієнт, протягом 2 тижнів, повинен був заповнити затверджені добові щоденники, починаючи з першого дня ерадикаційної терапії. Щоденник містить перелік питань (змінений De Boer та співав.) [30], що зазначають та оцінюють початок, інтенсивність та частоту побічних ефектів шлунково-кишкового тракту: порушення смаку, болі в епігастральній ділянці, запор, висипання на шкірі, нудота, блювання, біль у животі, здуття живота, втрата апетиту та діарея. Інтенсивність симптомів оцінювалася за шкалою, де: 0, 1, 2 та 3 відповідали відсутнім, незначним, помірним та тяжким симптомам відповідно. Загальна оцінка переносимості була оцінена пацієнтами наприкінці першого та другого тижнів лікування. Дотримання режиму лікування оцінювали шляхом підрахунку флаконів, повернутих суб’єктом (пацієнти, які повернули < 80% пустих флаконів, не були включені в аналіз популяції за протоколом (ПП). Пацієнти були належним чином поінформовані та мотивовані до терапії.

2.4. Ерадикація Helicobacter pylori

Контроль Hp-статуса здійснювали за допомогою 13C-уреазного дихального тесту (13C-УДТ), проведеного з лимонною кислотою та з вмістом 75 мг 13С сечовини, при цьому контрольний тест ерадикації проводився не раніше ніж через 6 тижнів після закінчення терапії [31, 32]. Значення дельти, що перевищує 3,5 одиниць, вважалося відхиленням зрізів позитивного рівня.

2.5. Статистичний аналіз

Для оцінки ерадикації H. pylori було проаналізовано три змінні, раніше дихотомізовані: додавання L. reuteri (Y порівняно з N), стать (чоловіки та жінки) та вік (вік < середнього віку порівняно з віком ≥ середнього віку). Одномірний аналіз, розподіл даних порівнювали за критерієм χ2 (хіквадрат).  Значне обмеження було встановлено. Значні параметри зі значенням менше 0,25 при одновимірному аналізі були введені в багатовимірну модель логістичної регресії для ідентифікації незалежних предикторів ерадикації H.pylori. Розраховано коефіцієнт співвідношення шансів (СШ) для досягнення ерадикації H. pylori з 95% довірчими інтервалами (ДI). Статистичний аналіз побічних ефектів проводився за допомогою одновимірного аналізу, розподіл даних порівнювали за критерієм χ2 (хіквадрат). Всі змінні були діхотомізіровани на дві групи: симптоми Y порівняно із симптоми N та помірно виражені симптоми в порівнянні з незначними або невідомими симптомами. Значне обмеження було встановлено.

Для статистичного аналізу використовували програмне забезпечення SYSTAT 12.0 для Windows.

2.6. Кінцева точка

Первинною кінцевою точкою дослідження було порівняння швидкості ерадикації, досягнутої при схемі потрійної терапії з додаванням L. reuteri або без нього.

Вторинною кінцевою точкою були дотримання пацієнтами схеми лікування та виникнення побічних ефектів у двох групах різного лікування.

3. Результати

Всі пацієнти завершили дослідження.

Сорок п’ять пацієнтів лікували з додаванням L. reuteri (група 1), а 45 пацієнтів лікували без застосування пробіотиків (група 2). У нашому дослідженні за протоколом та аналізом відповідно до початкового призначеного лікування, через відсутність подій, результати були аналогічними. Загальне дотримання пацієнтами обох схем ерадикації було задовільним, при цьому всі пацієнти пройшли та завершили призначену терапію. Значно вищий рівень ерадикації було досягнуто в групі 1 із 80% – м ступенем ерадикації (36/45) у порівнянні з 60% (27/45) в групі 2 (: 0,038). Вік (: 0,782) і стать (: 0.329) не мали істотного впливу на частоту ерадикації H.pylori (таблиця 1).

L.reuteri, вік і стать були оцінені за допомогою багатовимірної моделі статистичного аналізу, та виявлено, що додавання L. reuteri було єдиним прогнозуючим фактором в ерадикації H.pylori (: 0,026, відношення шансів: 3.055, довірчий інтервал: 1,146-8,50 ) (Таблиця 2).

Таблиця 1: Ерадикація HP: одномірний аналіз.

tab_1

Таблиця 2: Ерадикація HP: багатомірний аналіз

tab_2

Відносно проаналізованих побічних ефектів,  6 (13,3%) пацієнтів групи 1 та 8 (17,8%) пацієнтів у групі 2 (0,561) відчували порушення смаку;  5 (11,1%) пацієнтів групи 1 та 4 (8,9%) пацієнта групі 2 (0,725) відмічали епігастральні болі; у 8 (17,8%) пацієнтів групи 1 та 11 (24,4%) пацієнтів групі 2 (0,438) було зареєстровано запор; шкірний висип спостерігався у 4 (8,9%) пацієнтів обох груп (1000).

У жодного пацієнта обох груп не спостерігалося помірне або тяжке порушення смаку, біль в епігастральній ділянці, запор та шкірний висип.

Тридцять пацієнтів (66,7%) групи 1 повідомили про нудоту, 19 (42,2%) з них помірно-важкої інтенсивності, у той час як у всіх пацієнтів (100%) групи 2 відзначалася нудота середньої тяжкості (як в абсолютному вираженні, так і при помірному ступені тяжкості симптомів).

Не було відзначено суттєвої різниці у 17 (37,8%) пацієнтів групи 1 та 15 (33,3%) пацієнтів групи 2 (0,660) відносно блювання, у 3 (6,7%) пацієнтів обох груп (: 1.000) блювання було оцінено як помірно важкого ступеня.  Двадцять дев’ять (64,4%) пацієнтів групи 1 та 31 (68,9%) пацієнт групи 2 повідомили про абдомінальні болі (0,655); цей симптом був відзначений як помірно виражений у 6 (13,3%) пацієнтів групи 1 та 12 (26,7%) пацієнтів групи 2 (: 0,114). Повідомлялося про здуття живота 35 (77,8%) пацієнтами групи 1 та 37 (82,2%) пацієнтами групи 2 (0,598), що була помірно-важкої інтенсивності у 12 (26,7%) пацієнтів групи 1 та 8 (17,8%) пацієнтів групи 2, відповідно (: 0,310). 36 (80%) пацієнтів групи 1 та 33 (73,3%) пацієнта групи 2 спостерігали зниження апетиту (0,455), помірно-важкої інтенсивності у 11 (24,4%) пацієнтів групи 1 та 15 (33,3%) пацієнтів, групи 2 відповідно: (: 0,352). Повідомлялося про діарею у 10 (22,2%) пацієнтів групи 1 та 26 (57,7%) пацієнтів групи 2 (: 0,004); діарея була помірно важкою у 4 (40,0%) пацієнтів групи 1 та у 15 (57,6%) пацієнтів групи 2, відповідно (: 0,001)

Таблиця 3: HP- Одновимірний регресійний аналіз симптомів.

tab_3

4. Результати

У ході рандомізованого контрольованого дослідження було показано,  що пацієнти, які лікувалися з L. reuteri під час терапії другої лінії H. pylori на основі левофлоксацину, мали меншу частоту виникнення нудоти та діареї у порівнянні з суб’єктами без додавання пробіотиків та з більш високим рівнем ерадикації. Пробіотики можуть діяти по-іншому: шляхом прямої конкуренції з H. pylori або шляхом поліпшення дотримання пацієнтом терапії, що знижує частоту побічних ефектів, пов’язаних з антибіотиками [33-35]. Прямий ефект проти H. pylori підтверджується тільки дослідженнями на тваринах та in vitro, у той час як деякі інші підтверджують, що пробіотики поліпшують швидкість ерадикації зі зменшенням частоти побічних ефектів і поліпшенням дотримання пацієнтів режиму та схеми лікування [36-38]. В даний час найбільш вивченими пробіотиками є молочнокислі бактерії, зокрема Lactobacillus і Bifidobacterium [39-43]. У нашому дослідженні використовували L. reuteri ATCC 55730, оскільки попередні клінічні дослідження показали, що його застосування (введення) безпечно як у дорослих, так і у дітей, знижуючи частоту та тяжкість побічних ефектів шлунково-кишкового тракту; крім того, він стійкий до жовчі і кислоти, здатний колонізувати слизову оболонку шлунка людини, інгібувати зв’язування H. pylori з епітеліальними клітинами шлунка in vitro [44, 45].

Попередні дослідження показали, що L. reuteri має білок клітинної поверхні, що пригнічує in vitro зв’язування гліколіпідів рецептора H. pylorito (асіалоGM1 та сульфатид) [19]. Для підтвердження цих даних Кандуччі та співав. [26] нещодавно опублікували дані рандомізованого плацебо-контрольованого дослідження та показали інгібуючий ефект L. Reuteri, що пригнічує ріст Hpylori, про що свідчить одночасне і значуще зниження показників 13C-уреазного дихального тесту (13C-УДТ)  і HpSA-тесту. Таким чином, L. reuteri, мабуть, має сприятливу дію при інфікуванні H.pylori, що призводить до зменшення бактеріального навантаження та запалення шлунка. За даними літератури повідомляється про клінічні дослідження використання одиночних або множинних пробіотичних штамів, що вводять та призначають для лікування H.pylori. На жаль, важко порівнювати ці дослідження через різну рандомізацію, лікування пробіотиками, доз та супутньої терапії.

Другою метою нашого дослідження було оцінювання допоміжної функції L. reuteri щодо пом’якшення симптомів під час схеми потрійної терапії H. pylori. Було продемонстровано, що у пацієнтів, які отримували пробіотик, спостерігалися значні поліпшення деяких шлунково-кишкових симптомів порівняно із пацієнтами без дадавання пробіотиків. Зокрема, симптоми з більш низькою частотою в групі 1, що лікувалися з L. reuteri, були діарея та нудота. Попередні дослідження показали, що пероральне пробіотичне лікування під час анти- H.pylori терапії (антихелікобактерної терапії) першої лінії дозволило знизити частоту діареї, нудоти  та порушення смаку. Добре відомо, що побічні ефекти, пов’язані з антибіотиками, є загальними і зазвичай є першою причиною відміни терапії. Фактично, антибактеріальні препарати можуть змінювати рівновагу між концентрацією бактерій та клітинами слизової оболонки товстого кишечника, викликаючи переважання патогенних мікроорганізмів над нормальною мікрофлорою. Додавання пробіотиків може частково відновлювати фізіологічну мікроекологію кишечника [46-48]. Кокранівський аналіз показав, що антибіотики змінюють мікробний баланс у шлунково-кишковому тракті та пробіотиках [49]. Зокрема, Lactobacillus spp. та Saccharomyces boulardii може запобігти виникненню діареї, асоційованої із застосуванням антибіотиків, шляхом відновлення мікрофлори кишечника [42-51].

За даними нещодавно опублікованої статті, L. Reuteri є ефективним для зниження симптомів шлунково-кишкового тракту під час ерадикаційної терапії H. pylori у дітей [29-33].

Метааналіз впливу пробіотичних добавок на показники ерадикації та побічні ефекти при ерадикаційній терапії H. pylori свідчить про те, що пробіотики ефективні для підвищення рівня ерадикації та можуть вважатися корисними для пацієнтів з невдалою ерадикаційною терапією [52]. Однак існують лише два дослідження, що підтверджують цей висновок: це є причиною підтвердження цього результату; ми розробили рандомізоване контрольоване дослідження у великій сукупності (популяції).

Головним недоліком нашого дослідження є відсутність подвійного сліпого контрольованого дизайну; різницю у побічних ефектах слід оцінювати із обережністю.

Наше дослідження є першим, що оцінювало введення (додавання) L. reuteri до терапії другої лінії левофлоксацина. Добре відомо, що у 60% до 90% випадків, терапія другої лінії є успішною, причому найбільш важливим фактором успіху є чутливість до протимікробних препаратів та дотримання пацієнтами режиму і схеми лікування.

Підсумовуючи результати, ми підтверджуємо, що додавання L. reuteri під час терапії H.pylori другої лінії рекомендується в першу чергу для поліпшення рівня ерадикації, а по друге для зменшення побічних ефектів шлунково-кишкового тракту. Проведене пілотне дослідження відкриває нові можливості для подальшого, більш масштабного вивчення можливості клінічного застосування пробіотиків для більшої кількості пацієнтів.

Підтвердження

Науково-дослідницька група католицького університету дослідження мікрофлори кишечника фінансується Дослідницьким фондом Медичної галузі.

Перелік літератури

  1. Palli, M. Menegatti, G. Masala et al., “Helicobacter pylori infection, anti-cagA antibodies and peptic ulcer: a case-control study in Italy,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 16, no. 5, pp. 1015–1020, 2002.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  2. Bayerdörffer and A. Morgner, “Gastric marginal zone B-cell lymphoma of the mucosa-associated lymphoid tissue type: management of the disease,” Digestive and Liver Disease, vol. 32, no. 3, pp. 192–194, 2000.View at Google Scholar · View at Scopus
  3. Uemura, S. Okamoto, S. Yamamoto et al., “Helicobacter pylori infection and the development of gastric cancer,” The New England Journal of Medicine, vol. 345, no. 11, pp. 784–789, 2001.View at Publisher ·View at Google Scholar · View at Scopus
  4. Gasbarrini, F. Franceschi, A. Armuzzi et al., “Extradigestive manifestations of Helicobacter pylorigastric infection,” Gut, vol. 45, no. 1, pp. I9–I12, 1999.View at Google Scholar · View at Scopus
  5. Adamsson, C. E. Nord, P. Lundquist, S. Sjöstedt, and C. Edlund, “Comparative effects of omeprazole, amoxycillin plus metronidazole versus omeprazole, clarithromycin plus metronidazole on the oral, gastric and intestinal microflora in Helicobacter pylori-infected patients,” Journal of Antimicrobial Chemotherapy, vol. 44, no. 5, pp. 629–640, 1999.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  6. Malfertheiner, F. Megraud, C. O’Morain et al., “Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection: the Maastricht III Consensus Report,” Gut, vol. 56, no. 6, pp. 772–781, 2007.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  7. Di Caro, F. Franceschi, A. Mariani et al., “Second-line levofloxacin-based triple schemes for Helicobacter pylori eradication,” Digestive and Liver Disease, vol. 41, no. 7, pp. 480–485, 2009.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  8. J. Saad, P. Schoenfeld, M. K. Hyungjin, and W. D. Chey, “Levofloxacin-based triple therapy versus bismuth-based quadruple therapy for persistent Helicobacter pylori infection: a meta-analysis,” American Journal of Gastroenterology, vol. 101, no. 3, pp. 488–496, 2006.View at Publisher · View at Google Scholar· View at Scopus
  9. Karatapanis, L. Skorda, S. Georgopoulos et al., “Levofloxacin-based triple therapy versus bismuth-based quadruple therapy as a second line treatment for the eradication of H. pylori infection,” Annals of Gastroenterology, vol. 22, no. 4, pp. 263–267, 2009.View at Google Scholar · View at Scopus
  10. Romano, A. Cuomo, A. G. Gravina et al., “Empirical levofloxacin-containing versus clarithromycin-containing sequential therapy for Helicobacter pylori eradication: a randomised trial,” Gut, vol. 59, no. 11, pp. 1465–1470, 2010.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  11. De Vrese, “Health benefits of probiotics and prebiotics in women,” Menopause International, vol. 15, no. 1, pp. 35–40, 2009.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  12. Zou, J. Dong, and X. Yu, “Meta-analysis: lactobacillus containing quadruple therapy versus standard triple first-line therapy for Helicobacter pylori eradication,” Helicobacter, vol. 14, no. 5, pp. 97–107, 2009.View at Publisher· View at Google Scholar · View at Scopus
  13. Candelli, E. C. Nista, E. Carloni et al., “Treatment of H. pylori infection: a review,” Current Medicinal Chemistry, vol. 12, no. 4, pp. 375–384, 2005.View at Google Scholar · View at Scopus
  14. J. Egan, M. Katicic, H. J. O’Connor, and C. A. O’Morain, “Treatment of Helicobacter pylori,” Helicobacter, vol. 12, no. 1, pp. 31–37, 2007.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  15. Aiba, N. Suzuki, A. M. A. Kabir, A. Takagi, and Y. Koga, “Lactic acid-mediated suppression of Helicobacter pylori by the oral administration of Lactobacillus salivarius as a probiotic in a gnotobiotic murine model,” American Journal of Gastroenterology, vol. 93, no. 11, pp. 2097–2101, 1998.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  16. G. Goldman, D. A. Barrado, N. Balcarce et al., “Effect of a probiotic food as an adjuvant to triple therapy for eradication of Helicobacter pylori infection in children,” Nutrition, vol. 22, no. 10, pp. 984–988, 2006.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  17. J. Lewis and A. R. Freedman, “Review article: the use of biotherapeutic agents in the prevention and treatment of gastrointestinal disease,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 12, no. 9, pp. 807–822, 1998.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  18. Hedin, K. Whelan, and J. O. Lindsay, “Evidence for the use of probiotics and prebiotics in inflammatory bowel disease: a review of clinical trials,” Proceedings of the Nutrition Society, vol. 66, no. 3, pp. 307–315, 2007.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  19. Mukai, T. Asasaka, E. Sato, K. Mori, M. Matsumoto, and H. Ohori, “Inhibition of binding of Helicobacter pylori to the glycolipid receptors by probiotic Lactobacillus reuteri,” FEMS Immunology and Medical Microbiology, vol. 32, no. 2, pp. 105–110, 2002.View at Publisher · View at Google Scholar ·View at Scopus
  20. W. Jack, J. R. Tagg, and B. Ray, “Bacteriocins of gram-positive bacteria,” Microbiological Reviews, vol. 59, no. 2, pp. 171–200, 1995.View at Google Scholar · View at Scopus
  21. Malfertheiner, F. Mégraud, C. O’Morain et al., “Current concepts in the management of Helicobacter pylori infection—the Maastricht 2-2000 Consensus Report,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 16, no. 2, pp. 167–180, 2002.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  22. C. Nista, M. Candelli, F. Cremonini et al., “Bacillus clausii therapy to reduce side-effects of anti-Helicobacter pylori treatment: randomized, double-blind, placebo controlled trial,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 20, no. 10, pp. 1181–1188, 2004.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  23. Armuzzi, F. Cremonini, F. Bartolozzi et al., “The effect of oral administration of Lactobacillus GG on antibiotic-associated gastrointestinal side-effects during Helicobacter pylori eradication therapy,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 15, no. 2, pp. 163–169, 2001.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  24. Armuzzi, F. Cremonini, V. Ojetti et al., “Effect of Lactobacillus GG supplementation on antibiotic-associated gastrointestinal side effects during Helicobacter pylori eradication therapy: a pilot study,” Digestion, vol. 63, no. 1, pp. 1–7, 2001.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  25. Cremonini, S. Di Caro, M. Covino et al., “Effect of different probiotic preparations on anti-Helicobacter pylori therapy-related side effects: a parallel group, triple blind, placebo-controlled study,” American Journal of Gastroenterology, vol. 97, no. 11, pp. 2744–2749, 2002.View at Google Scholar · View at Scopus
  26. Canducci, A. Armuzzi, F. Cremonini et al., “A lyophilized and inactivated culture of Lactobacillus acidophilus increases Helicobacter pylori eradication rates,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 14, no. 12, pp. 1625–1629, 2000.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  27. Myllyluoma, L. Veijola, T. Ahlroos et al., “Probiotic supplementation improves tolerance to Helicobacter pylori eradication therapy—a placebo-controlled, double-blind randomized pilot study,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 21, no. 10, pp. 1263–1272, 2005.View at Publisher ·View at Google Scholar · View at Scopus
  28. Valeur, P. Engel, N. Carbajal, E. Connolly, and K. Ladefoged, “Colonization and immunomodulation by Lactobacillus reuteri ATCC 55730 in the human gastrointestinal tract,” Applied and Environmental Microbiology, vol. 70, no. 2, pp. 1176–1181, 2004.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  29. Francavilla, E. Lionetti, S. P. Castellaneta et al., “Inhibition of Helicobacter pylori infection in humans by Lactobacillus reuteri ATCC 55730 and effect on eradication therapy: a pilot study,” Helicobacter, vol. 13, no. 2, pp. 127–134, 2008.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  30. A. De Boer, J. C. Thys, T. J. Borody, D. Y. Graham, C. O’Morain, and G. N. J. Tytgat, “Proposal for use of a standard side effect scoring system in studies exploring Helicobacter pylori treatment regimens,” European Journal of Gastroenterology and Hepatology, vol. 8, no. 7, pp. 641–643, 1996.View at Google Scholar · View at Scopus
  31. Y. Graham and P. D. Klein, “Accurate diagnosis of Helicobacter pylori: 13C-urea breath test,” Gastroenterology Clinics of North America, vol. 29, no. 4, pp. 885–893, 2000.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  32. M. Zagari, P. Pozzato, C. Martuzzi et al., “L3C-urea breath test to assess Helicobacter pylori bacterial load,” Helicobacter, vol. 10, no. 6, pp. 615–619, 2005.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  33. Tursi, G. Brandimarte, G. M. Giorgetti, and M. E. Modeo, “Effect of Lactobacillus casei supplementation on the effectiveness and tolerability of a new second-line 10-day quadruple therapy after failure of a first attempt to cure Helicobacter pylori infection,” Medical Science Monitor, vol. 10, no. 12, pp. CR662–CR666, 2004.View at Google Scholar · View at Scopus
  34. Lionetti, V. L. Miniello, S. P. Castellaneta et al., “Lactobacillus reuteri therapy to reduce side-effects during anti-Helicobacter pylori treatment in children: a randomized placebo controlled trial,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 24, no. 10, pp. 1461–1468, 2006.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  35. V. Shornikova, I. A. Casas, E. Isolauri, H. Mykkänen, and T. Vesikari, “Lactobacillus reuteri as a therapeutic agent in acute diarrhea in young children,” Journal of Pediatric Gastroenterology and Nutrition, vol. 24, no. 4, pp. 399–404, 1997.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  36. Sakamoto, M. Igarashi, K. Kimura, A. Takagi, T. Miwa, and Y. Koga, “Suppressive effect of Lactobacillus gasseri OLL 2716 (LG21) on Helicobacter pylori infection in humans,” Journal of Antimicrobial Chemotherapy, vol. 47, no. 5, pp. 709–710, 2001.View at Google Scholar · View at Scopus
  37. Michetti, G. Dorta, P. H. Wiesel et al., “Effect of whey-based culture supernatant of Lactobacillus acidophilus (johnsonii) La1 on Helicobacter pylori infection in humans,” Digestion, vol. 60, no. 3, pp. 203–209, 1999.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  38. Cruchet, M. C. Obregon, G. Salazar, E. Diaz, and M. Gotteland, “Effect of the ingestion of a dietary product containing Lactobacillus johnsonii La1 on Helicobacter pylori colonization in children,” Nutrition, vol. 19, no. 9, pp. 716–721, 2003.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  39. Gotteland and S. Cruchet, “Suppressive effect of frequent ingestion of Lactobacillus johnsonii La1 on Helicobacter pylori colonization in asymptomatic volunteers,” Journal of Antimicrobial Chemotherapy, vol. 51, no. 5, pp. 1317–1319, 2003.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  40. Y. Wang, S. N. Li, C. S. Liu et al., “Effects of ingesting Lactobacillus- and Bifidobacterium-containing yogurt in subjects with colonized Helicobacter pylori,” American Journal of Clinical Nutrition, vol. 80, no. 3, pp. 737–741, 2004.View at Google Scholar · View at Scopus
  41. Shimizu, H. Haruna, K. Hisada, and Y. Yamashiro, “Effects of Lactobacillus gasseri OLL 2716 (LG21) on Helicobacter pylori infection in children,” Journal of Antimicrobial Chemotherapy, vol. 50, no. 4, pp. 617–618, 2002.View at Google Scholar · View at Scopus
  42. Pantoflickova, I. Corthésy-Theulaz, G. Dorta et al., “Favourable effect of regular intake of fermented milk containing Lactobacillus johnsonii on Helicobacter pylori associated gastritis,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 18, no. 8, pp. 805–813, 2003.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  43. Gotteland, L. Poliak, S. Cruchet, and O. Brunser, “Effect of regular ingestion of Saccharomyces boulardii plus inulin or Lactobacillus acidophilus LB in children colonized by Helicobacter pylori,” Acta Paediatrica, vol. 94, no. 12, pp. 1747–1751, 2005.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  44. V. Shornikova, I. A. Casas, H. Mykkänen, E. Salo, and T. Vesikari, “Bacteriotherapy with Lactobacillus reuteri in rotavirus gastroenteritis,” Pediatric Infectious Disease Journal, vol. 16, no. 12, pp. 1103–1107, 1997.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  45. W. Wolf, K. B. Wheeler, D. G. Ataya, and K. A. Garleb, “Safety and tolerance of Lactobacillus reuterisupplementation to a population infected with the human immunodeficiency virus,” Food and Chemical Toxicology, vol. 36, no. 12, pp. 1085–1094, 1998.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  46. L. Conway, S. L. Gorbach, and B. R. Goldin, “Survival of lactic acid bacteria in the human stomach and adhesion to intestinal cells,” Journal of dairy science, vol. 70, no. 1, pp. 1–12, 1987.View at Google Scholar· View at Scopus
  47. Johnson, J. Dicksved, and H. Jonsson, “Anti Helicobacter pylori activity among lactic acid bacteria isolated from gastric biopsies and strains of Lactobacillus reuteri,” Helicobacter, vol. 8, article 473, 2003.View at Google Scholar
  48. Marteau and J. C. Rambaud, “Potential of using lactic acid bacteria for therapy and immunomodulation in man,” FEMS Microbiology Reviews, vol. 12, no. 1–3, pp. 207–220, 1993.View at Google Scholar · View at Scopus
  49. C. Johnston, A. L. Supina, M. Ospina, and S. Vohra, “Probiotics for the prevention of pediatric antibiotic-associated diarrhea,” Cochrane Database of Systematic Reviews (Online), no. 2, Article ID CD004827, 2007.View at Google Scholar · View at Scopus
  50. Myllyluoma, L. Veijola, T. Ahlroos et al., “Probiotic supplementation improves tolerance to Helicobacter pylori eradication therapy—a placebo-controlled, double-blind randomized pilot study,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 21, no. 10, pp. 1263–1272, 2005.View at Publisher ·View at Google Scholar · View at Scopus
  51. Gotteland, O. Brunser, and S. Cruchet, “Systematic review: are probiotics useful in controlling gastric colonization by Helicobacter pylori?” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 23, no. 8, pp. 1077–1086, 2006.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus
  52. L. Tong, Z. H. Ran, J. Shen, C. X. Zhang, and S. D. Xiao, “Meta-analysis: the effect of supplementation with probiotics on eradication rates and adverse events during Helicobacter pylori eradication therapy,” Alimentary Pharmacology and Therapeutics, vol. 25, no. 2, pp. 155–168, 2007.View at Publisher · View at Google Scholar · View at Scopus