Загальнонаціональне дослідження ризику розвитку серцево-судинних захворювань у жінок із СПКЯ у Данії - Kleemed Ukraine

Загальнонаціональне дослідження ризику розвитку серцево-судинних захворювань у жінок із СПКЯ у Данії

ЗАГАЛЬНОНАЦІОНАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ РИЗИКУ РОЗВИТКУ СЕРЦЕВО-СУДИННИХ ЗАХВОРЮВАНЬ У ЖІНОК ІЗ СИНДРОМОМ ПОЛІКІСТОЗНИХ ЯЄЧНИКІВ У ДАНІЇ

2018 Dorte Glintborg1, 2* , Katrine Hass Rubin3, Mads Nybo4, Bo Abrahamsen3, 5 and Marianne Andersen1, 2

 

Анотація

Передмова. У жінок із синдромом полікістозних яєчників (СПКЯ) обмінно-метаболічні порушення, як-от ожиріння та неспецифічні запалення, є досить вагомими чинниками можливого ризику формування серцево-судинних захворювань (ССЗ).

Методи й матеріали. Національне дослідження на основі реєстрів містило дані про жінок із СПКЯ та жінок без попереднього діагнозу ССЗ, гіпертонії чи дисліпідемії. Дослідження СПКЯ базувалося на даних Данського національного реєстру пацієнток із СПКЯ (Danish National Patient Registry) (N = 18,112). Когортне дослідження робилося на основі даних Університетської лікарні м. Оденсе, Данія (УЛО) (N = 1165), у тому числі даних щодо жінок у пременопаузі зі СПКЯ, даних клінічних та біохімічних досліджень. Також використовувалися дані кожної пацієнтки зі СПКЯ трьох контрольованих данських досліджень за віковими групами (N = 52,769). Основною метою дослідження було виникнення ускладнень ССЗ, у тому числі гіпертензії та дисліпідемії, визначених відповідно до загальнонаціональних кодів виписки пацієнтки зі стаціонару та/або призначень лікарських засобів.

Результати. У дослідження були включені пацієнтки з медіаною віку 29 років [діапазон 23 – 35 років (нижній-верхній квартиль)], яких спостерігали протягом 11,1 (діапазон 6,9 – 16,0) року. Співвідношення ризиків (95 % ДІ – довірчий інтервал) для розвитку ССЗ у пацієнток групи СПКЯ (Данія) становило 1,7 [1,7; 1,8) (р < 0,001)], а загальна частота випадків ССЗ у групі СПКЯ (Данія) становила 22,6 на 1000 пацієнто-років проти 13,2 на 1000 пацієнто-років контрольної групи (р < 0,001). Медіанний вік при постановці діагнозу ССЗ у пацієнток групи СПКЯ (Данія) – 35 років [діапазон 28 – 42 (нижній-верхній квартиль)] проти пацієнток контрольної групи, медіанний вік яких становив 36 років (діапазон 30 – 43, р < 0,001). Підвищений ризик розвитку ССЗ у пацієнток групи СПКЯ (Данія) (р < 0,001) був пов’язаний з ожирінням, цукровим діабетом і безпліддям, а також із застосуванням оральних контрацептивів. Показники ризику розвитку ССЗ групи пацієнток із СПКЯ УЛО були аналогічними з показниками групи СПКЯ (Данія). Дослідження показали, що в групі пацієнток із СПКЯ УЛО показники віку, ІМТ, артеріального тиску, ліпідного статусу та глікемічного індексу були прогностичними маркерами ризику розвитку ССЗ.

Висновок. Частота випадків ССЗ, а також гіпертензії та дисліпідемії була вищою в групі пацієнток із СПКЯ у порівнянні з контрольною групою. Ризик розвитку ССЗ необхідно враховувати та розглядати у жінок із СПКЯ навіть молодого віку.

Ключові слова: синдром полікістозних яєчників, реєстр, клініко-статистична класифікація хвороб, розроблена на базі МКХ-10 (МКХ-10), гіпертензія, серцево-судинні захворювання (ССЗ), рецептурні лікарські засоби, загальнонаціональне дослідження.

 

Список скорочень

АТ – артеріальний тиск

ATC – анатомічна терапевтична хімічна класифікація

ГТТ – глюкозо-толерантний тест

ГЗСГ – глобулін, що зв’язує статеві гормони

ДІ – довірчий інтервал

КОК – комбіновані оральні контрацептиви

КР – коефіцієнт ризику

ЛПНЩ – ліпопротеїни низької щільності

МКХ-10 – клініко-статистична класифікація хвороб, розроблена на базі МКХ-10

НРП – Національний реєстр пацієнтів

НРР – Національний реєстр рецептів на лікарські засоби

HbA1c – глікозильований гемоглобін

HOMA-IR – індекс інсулінорезистентності

N – кількість пацієнтів

ПР – пацієнто-роки

р – рівень значущості

РР – регресія ризиків

СПКЯ – синдромом полікістозних яєчників

ССЗ – серцево-судинні захворювання

СР – співвідношення ризиків

ТГ – тригліцериди

УЛО – Університетська лікарня м. Оденсе, Данія

ЦД – цукровий діабет

 

Вступ

Визначення синдрому полікістозних яєчників (СПКЯ) охоплює нерегулярну овуляцію, гіперандрогенізм та/або полікістоз яєчників, якщо інші причини захворювання виключені [1]. Патогенез СПКЯ характеризується інсулінорезистентністю та неспецифічними запаленнями [2], жінки зі СПКЯ мають підвищений ризик розвитку метаболічного синдрому [3; 4]. Інсулінорезистентність та неспецифічні запалення при СПКЯ можуть бути пов’язані з підвищеним ризиком розвитку серцево-судинних захворювань (ССЗ). За даними недавнього метааналізу, СР ССЗ у пацієнток із СПКЯ варіювалося від 1,3 до 2,0 [5–8], однак дані двох досліджень не виявили статистично значущого зв’язку між СПКЯ та ССЗ [5; 6]. Абсолютний ризик розвитку ССЗ у жінок у пременопаузі є низьким, та, можливо, попередні дослідження не мали достатньо даних для виявлення підвищеного ризику розвитку ССЗ при СПКЯ [6]. Крім того, ризик метаболічних порушень змінювався під впливом декількох чинників ризику при СПКЯ. Ожиріння пов’язано з інсулінорезистентністю та запаленням [9]. Підвищення ризику розвитку ЦД 2-го типу в худорлявих жінок із СПКЯ проти жінок-одноліток контрольної групи не було виявлено [4; 10], ризик розвитку ССЗ у жінок худорлявої статури зі СПКЯ потребує подальшого вивчення. Визначення резистентності до інсуліну рекомендовано під час діагностування жінок із СПКЯ [11], але визначення стану ліпідного обміну в жінок із СПКЯ молодого віку не мало значного впливу на зміну клінічних протоколів за напрямом лікування СПКЯ [12]. Важливим для виявлення підвищеного ризику розвитку ССЗ при СПКЯ є встановлення індивідуальних чинників ризику, як-от підвищений артеріальний тиск, дисліпідемія та підвищений вміст глюкози в крові. Медикаментозне лікування СПКЯ може вплинути на ризик розвитку ССЗ. У разі застосування оральних контрацептивів при СПКЯ рівень інсуліну залишається незмінним [13], проте є повідомлення, що лікування оральними контрацептивами пов’язане зі збільшенням ваги [14], збільшенням генерації тромбіну [15] та підвищенням ризику венозної тромбоемболії [16; 17], їхнє застосування може мати небажані ефекти з боку серцевосудинної системи.

Метою цього реєстрового дослідження було вивчення ризику розвитку ССЗ у жінок із СПКЯ та можливих змін щодо небажаних явищ, як-от ожиріння, супутніх захворювань та застосування КОК. Дослідження можливого зв’язку початкового рівня ризику метаболізму з подальшим розвитком ССЗ було детально описано за даними репрезентативної підгрупи пацієнтів із гіперандрогенізмом та/або СПКЯ.

 

Методи й матеріали

Дизайн дослідження та його вихідні дані були детально описані [18], а дані щодо ризику розвитку ЦД 2-го типу  та впливу цукрового діабету 2-го типу на ризик переломів  [10; 19] – опубліковані в когортному дослідженні. Використано дані когортних реєстрових досліджень за інформацією національних медичних реєстрів Данії, включно з двома групами пацієнтів із СПКЯ й контрольною групою (див. нижче блок-схему). Жінки віком від 12 до 60 років із СПКЯ (Е28.2) та/або гірсутизмом (L68.0), виявленим в умовах стаціонарного медичного закладу, були включені в дослідження СПКЯ в Данії у період з 1 січня 1995 р. до кінця 2012 р. Дослідження СПКЯ також проводилися за даними Університетської лікарні м. Оденсе (УЛО), за участю когортної підгрупи жінок із СПКЯ та/або гірсутизмом, які пройшли курс лікування в УЛО та по яких були клінічні й біохімічні дані. Для кожної пацієнтки групи СПКЯ Данії й групи СПКЯ УЛО для порівняння було довільно обрано три жінки того самого року народження з контрольної групи. Досліджуваним пацієнткам порівняльної групи були присвоєні індексні дати (дата первинного діагностування СПКЯ) порівняльних випадків СПКЯ за умови, що пари порівняльних груп не втратили своєї актуальності/значення до дати настання індексної події, випадків СПКЯ.

Аналізи пацієнток із СПКЯ в УЛО

Дані аналізів описані [10; 18] та представлені в додатку 1. Протягом 1997 – 2003 рр. оральний ГТТ входив до складу планової програми оцінювання жінок з нещодавно діагностованим СПКЯ [20].

[…]

Данські медичні реєстри

Усі данці мають ідентифікаційні коди, тому в національних реєстрах можна знайти чимало інформації про певну особу. Так, в Національному реєстрі пацієнтів НРП, Національному реєстрі рецептів на лікарські засоби НРР та в системі Національної реєстрації причин смерті (дані з 1995 по 31 грудня 2015 рр.) були відшукані виписки пацієнтів зі стаціонарів медзакладів та призначення лікарських засобів, а також відомості про дати смерті, якщо такі відбулися, жінок із СПКЯ та пацієнтів контрольної групи.

Результати

Первинною кінцевою точкою дослідження були результати діагностики ССЗ, визначені принаймні за одним з наступних критеріїв:

1) наявність діагнозу ССЗ у НРП відповідно до МКХ-10: Е78 (дисліпідемія), G45 – 46 (транзиторні церебральні ішемічні напади та споріднені синдроми; судинні мозкові синдроми при цереброваскулярних хворобах), I10 – 13 (гіпертонічна хвороба та гіпертонічна хвороба з ускладненнями), I20 (стенокардія), I21 – 25 (гострий інфаркт міокарда та хронічна ішемічна хвороба серця), I26 (легенева емболія), I50 (декомпенсована серцева недостатність), I63 – 64 (церебральний інфаркт), I65 – 66 (оклюзія та стеноз прецеребральних артерій, що не призводять до інфаркту мозку; оклюзія та стеноз церебральних артерій, що не призводять до інфаркту мозку), I80 – 82 (флебіт і тромбофлебіт);

2) призначення лікарських засобів для лікування ССЗ відповідно до НРР: антитромботичні засоби (B01), антигіпертензивні препарати (C02: альфа-блокатори, C07: бета-блокатори, C08: антагоністи кальцію, C09: блокатори ренін-ангіотензивної системи), ліпід-модифікуючі засоби (C10).

Слід враховувати, що пацієнти мають отримувати терапевтичне лікування протягом певного періоду часу, тому два чи більше випадків синдрому скасування після припинення терапії може відбуватися в межах однієї фармакотерапевтичної групи, коду АТС лікарського засобу.

Вторинні кінцеві точки – ризик ССЗ, гіпертонія та дисліпідемія. Вторинні кінцеві точки визначалися щонайменше за одним з таких критеріїв:

1) наявність діагнозу ССЗ у НРП відповідно до МКХ-10: G45 – 46 (транзиторні церебральні ішемічні напади та споріднені синдроми; судинні мозкові синдроми при цереброваскулярних хворобах), I20 (стенокардія), І21 – 25 (гострий інфаркт міокарда та хронічна ішемічна хвороба серця), І26 (емболія легень), I50 (серцева недостатність застійного характеру), I63 – 64 (інфаркт головного мозку; інсульт неуточнений як крововилив чи інфаркт), I65 – 66 (оклюзія та стеноз прецеребральних артерій, що не призводять до інфаркту мозку; оклюзія та стеноз церебральних артерій, що не призводять до інфаркту мозку), I80 – 82 (флебіт і тромбофлебіт);

2) призначення лікарських засобів для лікування ССЗ відповідно до бази даних НРР: антитромботичні засоби (B01).

Слід враховувати, що пацієнти мають отримувати медичну допомогу протягом певного періоду часу, тому два чи більше випадків синдрому скасування після припинення терапії може відбуватися в межах однієї групи АТС.

Критерії виключення

Пацієнтки-учасниці зі ССЗ, захворюваннями, які проявлялися до й після трьох місяців індексної дати, були виключені з дослідження. Крім того, усі жінки з діагнозами гіперпролактинемії (Е22.1), акромегалії (Е22.0), синдрому Іценка–Кушинга (Е24), адреногенітального синдрому (Е25) та синдрому Шерешевського–Тернера (Q96) були також виключені з досліджуваних груп.

 PSOC1

_______________________

*ССЗ визначали принаймні за одним з таких критеріїв:

1) наявність діагнозу ССЗ у НРП відповідно до МКХ-10: Е78 (дисліпідемія), G45 – 46 (транзиторні церебральні ішемічні напади та споріднені синдроми; судинні мозкові синдроми при цереброваскулярних хворобах), I10 – 13 (гіпертонічна хвороба та гіпертонічна хвороба з ускладненнями), I20 (стенокардія), I21 – 25 (гострий інфаркт міокарда та хронічна ішемічна хвороба серця), I26 (легенева емболія), I50 (декомпенсована серцева недостатність), I63 – 64 (церебральний інфаркт), I65 – 66 (оклюзія та стеноз прецеребральних артерій, що не призводять до інфаркту мозку; оклюзія та стеноз церебральних артерій, що не призводять до інфаркту мозку), I80 – 82 (флебіт і тромбофлебіт);

2) призначення лікарських засобів для лікування ССЗ відповідно до НРР: антитромботичні засоби (B01), антигіпертензивні препарати (C02: альфа-блокатори, C07: бета-блокатори, C08: антагоністи кальцію, C09: блокатори ренін-ангіотензивної системи), антиліпіди (C10).

Два чи більше випадків синдрому скасування після припинення терапії може відбуватися в межах однієї групи АТС, що слід враховувати.

Експозиція

Початковий діагноз ожиріння (E66), ЦД 1-го й 2-го типу та гестаційний діабет (E10, E13, E11, E14, O24), безпліддя (N97, Z35.0), наявність певних супутніх захворювань (визначається як індекс коморбідності Чарлсона ≥ 1) та приймання КОК використовувалися в якості експозицій. Застосування КОК [коди ATC G03AA, G03AB (прогестерони та естрогени) та G03HB01 (ципротерон)] визначали за показником дві або більше видачі лікарських засобів, що відпускаються за рецептом, у НРР (мінімум шість місяців лікування КОК). Система оцінювання наявності певних супутніх захворювань визначалася за індексом коморбідності Чарлсона із включенням 19 супутніх захворювань [21] за МКХ-10 [22]. Усі коваріанти були визначені до індексної дати.

Статистичний аналіз

Описані аналізи для категорійних змінних були визначені як порівняльна частота та різниця між групою СПКЯ та контрольною групою, що була оцінена за допомогою Хі-квадрат тесту. Змінні величини були зведені в таблицю як медіани (з квартилями: Q1 та Q3), непараметричні критерії використовувалися для перевірки різниць між групами. Значення достовірності різниць Р нижче 0,05 було визнано статистично значущим. Моделі пропорційних ризиків Кокса застосовувалися для розрахунку показників захворюваності, співвідношення ризиків СР та 95 % довірчого інтервалу ДІ й відповідних значень Р результатів. Результати регресійного аналізу групи СПКЯ Данії та порівнюваної групи пацієнток із ССЗ були неточними й скориговані відповідно до впливів окремих чинників, як-от ожиріння, ЦД, безпліддя, супутні захворювання та застосування КОК, і врешті-решт були скориговані для всіх чотирьох факторів впливу: ожиріння, діабету, безпліддя та застосування КОК. Коди діагнозів ЦД та ССЗ були включені як супутні захворювання для обчислення оцінки наявності супутніх захворювань за індексом коморбідності Чарлсона, тому не були налаштовані до балів оцінки Чарлсона з використанням регресійної моделі. Критерієм результатів були повторювані регресійні аналізи при ССЗ за винятком гіпертензії та дисліпідемії.

Порівняння групи СПКЯ з контрольною групою було здійснено шляхом оцінювання встановленого ризику відповідно до стратифікованої базової лінії ризику для кожного встановленого ризику. Аналіз пропорційних ризиків Кокса (регресійний аналіз) групи СПКЯ УЛО був неточним з урахуванням віку та ІМТ. Аналіз проводили за допомогою STATA 14 (StataCorp 2015). Відповідно до данського законодавства, дані були анонімними, тому аналіз здійснювався за допомогою об’єднання віртуальної приватної мережі (VPN) зі статистичними даними Данії.

Результати

Результати даних щодо жінок із СПКЯ, включених у дослідження, зазначені в блок-схемі. У дослідженнях взяли участь 18 112 жінок із СПКЯ (група СПКЯ Данії та група СПКЯ УЛО, N = 1 165) та 52 769 жінок контрольної групи.

Порівняння групи СПКЯ та контрольної групи (див. табл. 1)

Середній вік групи пацієнток із СПКЯ Данії становив 29 років. За визначенням вік пацієнток в групі СПКЯ Данії було порівняно з віком пацієнток контрольної групи. Жінки групи СПКЯ Данії мали вищу частоту захворювань згідно з МКХ-10 та даними виписаних лікарем рецептурних бланків, пов’язаних з метаболічним синдромом, що виникли до індексованої дати у порівнянні з контрольною групою. Поширеність супутніх захворювань та безпліддя була вищою при СПКЯ, а також при призначенні КОК та препаратів для лікування фертильності, а кількість народжених до індексованої дати (23 % проти 19 % > 1 народження) була вищою у пацієнток із СПКЯ, ніж у контрольній групі. Показники жінок групи СПКЯ Данії були аналогічними до показників жінок групи СПКЯ УЛО за віком та кодами МКХ-10 метаболічного синдрому та супутніх захворювань до індексованої дати, проте вони мали вищу середню кількість народжень, меншу поширеність діагнозів безпліддя та призначень антидіабетичних препаратів.

Базові клінічні та біохімічні дані групи СПКЯ УЛО (див. табл. 2)

Середній вік жінок групи СПКЯ УЛО становив 29 років, ІМТ – 27 кг/м2. 52 % жінок мали окружність талії > 88 см, 61 % – ІМТ > 25 кг/м2, 38 % – підвищений систолічний артеріальний тиск (АТ), 3 % – підвищений діастолічний АТ та 18 % жінок мали тригліцериди ТГ > 1,7 ммоль /л.

Показники ССЗ (див. табл. 1)

Медіана спостереження (Q1 – Q3) становила 11,1 [діапазон 6,9 – 16,0 (нижній-верхній квартиль)] року. Частота випадків ССЗ у групі СПКЯ УЛО становила 22,6/1000 ПР, у групі СПКЯ Данії – 22,0/1000 ПР, у контрольній групі – 13,2/1000 ПР (р < 0,001 для групи СПКЯ Данії проти контрольної групи). Рівень захворюваності ССЗ, без урахування гіпертонії та дисліпідемії, становив 6,4/1000 ПР у групі СПКЯ Данії проти 4,5/1000 ПР контрольної групи (р < 0,001).

Базова характеристика відповідно до подальшого розвитку ССЗ в групі СПКЯ УЛО (див. табл. 2)

Жінки групи СПКЯ УЛО, в яких розвивалися ССЗ, були значно старшими за віком; мали більший рівень ожиріння (вищий ІМТ та більшу окружність талії); вищий АТ (систолічний і діастолічний), більш несприятливу ліпідограму ЛПНЩ, холестерин та тригліцериди); вищий вміст глюкози та інсуліну (рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), рівень інсуліну й глюкози натще, індекс інсулінорезистентності) та нижчий рівень пролактину проти жінок групи СПКЯ УЛО з відсутністю розвитку ССЗ, тоді як рівні тестостерону (вільний і загальний) та глобуліну, що зв’язує ГЗСГ, були аналогічними у двох групах. Розвиток ССЗ залежав від базового метаболічного ризику (ІМТ, окружність талії, систолічного та діастолічного АТ та ТГ), але розвиток ССЗ також спостерігався у жінок із СПКЯ з  ІМТ < 25 кг/м2, окружністю талії < 88 см, систолічним АТ < 130 мм рт.ст., діастолічним АТ < 85 мм рт.ст. і тригліцериди < 1,7 ммоль/л.

Базові характеристики відповідно до подальшого розвитку ССЗ у жінок групи СПКЯ Данії та контрольної групи (див. табл. 3): жінки з розвитком ССЗ, включно з гіпертензією та дисліпідемією, групи СПКЯ Данії у порівнянні з контрольною групою

Середній вік при діагностуванні ССЗ у групі пацієнток СПКЯ Данії був нижчим, ніж у контрольній групі (35 років проти 36 років, р < 0,001), при діагностуванні ССЗ 90 % пацієнток групи СПКЯ Данії були віком до 50 років проти 88 % пацієнток контрольної групи того самого віку (р < 0,001). Ожиріння, ЦБ, безпліддя, наявність супутніх захворювань та призначення КОК були більш поширеними у жінок із СПКЯ та розвитком ССЗ, ніж у пацієнток із ССЗ без СПКЯ. У разі виключення гіпертонії та дисліпідемії з діагнозу ССЗ середній вік пацієнток при діагностуванні становив 36 років порівняно з 38 роками в групі СПКЯ порівняно   з  контрольною  групою (р < 0,001).

СПКЯ в Данії та розвиток ССЗ: позитивні та негативні чинники

За віком жінки групи СПКЯ Данії, в яких розвинулися ССЗ, були значно старшими за жінок із СПКЯ без ССЗ (35 років проти 28 років, р < 0,001), діагнози ожиріння, ЦД та наявність коморбідності були більш поширені, тоді як діагноз безпліддя та застосування КОК – менш. У разі виключення гіпертонії та дисліпідемії з діагнозу ССЗ діагноз ожиріння мав аналогічну поширеність при початковій стадії незалежно від подальшої діагностики ССЗ (р = 0,15).

Метод пропорційної РР

Показник РР щодо розвитку ССЗ становив 1,7 (1,6; 1,8) у пацієнток групи СПКЯ Данії у порівнянні з контрольною групою (див. табл. 4). Показник РР щодо ССЗ, крім гіпертонії та дисліпідемії, становив 1,4 (1,3; 1,5). У регресійних моделях діагнози ожиріння, ЦД, безпліддя та індекс Чарлсона > 1 на початковому рівні були пов’язані з підвищеним ризиком ССЗ. Аналогічні результати були виявлені при ССЗ, а також гіпертонії та дисліпідемії. Призначення КОК на початковому етапі було пов’язане з підвищеним ризиком ССЗ, але не передбачало ССЗ, що виключають гіпертонію та дисліпідемію. У групі СПКЯ УЛО вік, ожиріння (ІМТ, окружність талії), АТ (систолічний і діастолічний), ліпідний статус (ЛПНЩ, холестерин, рівень ТГ), пролактин, рівень глюкози в крові (натще, через 2 години), інсулін натще, HOMA-IR були суттєвими прогностичними чинниками розвитку ССЗ (див. табл. 5). Моделі були скореговані за віком та ІМТ; діастолічний АТ, ліпідний статус (ЛПНЩ, холестерин, рівень ТГ) та рівень глюкози в крові (натще, через 2 години) використовувалися як предиктори розвитку та прогресування ССЗ. Аналогічні результати були отримані при ССЗ за виключенням гіпертензії та дисліпідемії.

Таблиця 1

Частота випадків ССЗ у досліджуваних групах: група СПКЯ

УЛО, група СПКЯ Данії та контрольна група

 

 

Показники

Група СПКЯ УЛО
(N = 1159)
Група СПКЯ Данії
(N = 17,995)
Контрольна група (N = 52,329) Pa Pb
N (%) ЧЗ N (%) ЧЗ N (%) ЧЗ
Випадки ССЗ 264 (23) 22,6 3 970 (22) 22 7 344 (14) 13,2 < 0,001 0,54
ССЗ (гіпертензія та дисліпідемія виключені) 71 (6) 5,4 1 290 (7) 6,4 2 678 (5) 4,5 < 0,001 0,16
МКХ-10 ССЗ, усього 121 (10) 9,5 1 727 (10) 8,7 3 089 (6) 5,2 < 0,001 0,31
Е78 (дисліпідемія) 33 (3) 2,5 431 (2) 2,1 653 (1) 1,1 < 0,001 0,3
G45 –46, I6 3– 66 (інфаркт головного мозку, інсульт, неуточнений як крововилив чи інфаркт) 16 (1) 1,2 206 (1) 1 524 (1) 0,9 0,102 0,44
I10 – 13 (гіпертензія) 77 (7) 5,9 1 004 (6) 4,9 1 484 (3) 2,5 < 0,001 0,1
I20 – 25 (ССЗ) 20 (2) 1,5 364 (2) 1,8 854 (2) 1,4 0,001 0,46
I26 (емболія легень) 4 (0,4) 0,3 97 (0,5) 0,5 151 (0,3) 0,2 < 0,001 0,35
I50 (серцева недостатність застійного характеру) 0 Na 47 (0,3) 0,2 200 (0,4) 0,3 0,018 0,07
I80 – 82 (флебіт і тромбофлебіт) 17 (1) 1,3 216 (1) 1 451 (1) 0,7 < 0,001 0,39
Медикаментозне лікування 247 (21) 20,8 3 643 (20) 20 6 656 (13) 11,9 < 0,001 0,35
Антитромботичні засоби (B01) 50 (4) 3,8 940 (5) 4,6 1 887 (4) 3,2 < 0,001 0,15
Антигіпертензивні засоби (C02, C07–09) 189 (16) 15,4 2 744 (15) 14,5 5 087 (10) 8,9 < 0,001 0,3
Ліпід-модифікуючі засоби (C10) 121 (10) 9,4 1 601 (9) 8,1 2 833 (5) 4,8 < 0,001 0,06

____________________

 

 

ЧЗ – частота захворюваності (показник на 100  ПР).

Гіпертензія визначається як код МКХ-10 I10 – 13 або призначення C02, C07 – 09 (два чи більше випадків синдрому скасування після припинення терапії може відбуватися в межах однієї групи АТС до або після трьох місяців з дати індексу); дисліпідемія визначається – як E78 або призначення C10 (два чи більше випадків синдрому скасування після припинення терапії може відбуватися в межах однієї групи АТС до або після трьох місяців з дати індексу).

РаХіквадрат тест групи СПКЯ Данії та контрольної групи; РbХіквадрат тест групи СПКЯ УЛО та контрольної групи.

 

Огляд

Дослідження демонструє вищий рівень захворюваності на ССЗ, а також дисліпідемії та гіпертонії у жінок групи СПКЯ Данії у порівнянні з жінками відповідного віку контрольної групи. Коефіцієнт співвідношення ризиків розвитку ССЗ, а також гіпертензії та дисліпідемії становив 1,7 при СПКЯ, а основна діагностика ожиріння, ЦД, безпліддя, індексу Чарлсона > 1 та використання КОК були значущими незалежними прогностичними чинниками ССЗ. У підгрупі жінок із СПКЯ нашого медичного амбулаторно-поліклінічного закладу ризик ССЗ був спричинений збільшенням показників ІМТ, окружності талії, АТ, ліпідів, інсуліну та рівня глюкози при діагностуванні СПКЯ, тоді як базовий рівень тестостерону не передбачав ризику ССЗ. Жінки групи СПКЯ УЛО були порівняно худорлявої статури (середній ІМТ – 26,9 кг/м2) при діагностуванні СПКЯ з медіаною віку 29 років, але у 22 % жінок розвинулися ССЗ протягом середнього періоду спостереження 11,1 року. У разі виключення діагнозів гіпертонії та дисліпідемії з результатів дослідження коефіцієнт співвідношення ризиків для розвитку ССЗ становив 1,4 у пацієнток із СПКЯ, та в 7 % жінок групи СПКЯ розвинулися ССЗ під час спостереження у порівнянні з 5 % жінок контрольної групи.

Це перше загальнонаціональне дослідження, яке описує ризик розвитку ССЗ у жінок, переважно у пременопаузі з СПКЯ. Ми могли б підтвердити результати останніх досліджень, де коефіцієнт співвідношення ризиків для ССЗ був збільшений у жінок із СПКЯ [5 – 8; 23; 24]. Однак цей дизайн дослідження дав змогу лише перевірити модифікуючу дію декількох чинників ризику розвитку ССЗ при СПКЯ.

 

Таблиця 2

Показники ризику розвитку ССЗ у групі СПКЯ УЛО відповідно до вихідних кліничних та біохімічних показників

 

  Розвиток ССЗ
Так N=264 Ні N=895 Р#
Базові характеристики N (%) Медіана (Q1 – Q3) N (%) Медіана (Q1 – Q3)  
Вік, роки 230 (100) 35 (28 – 39) 935 (100) 27 (21 – 33) < 0,001
IМТ, кг/м2 245 (93) 30,2 (25,1 – 35,2) 831 (93) 26,1 (22,6 – 31,1) < 0,001
Окружність талії, cм 134 (51) 100 (84 – 110) 587 (66) 87 (77 – 100) < 0,001
Систолічний АТ, мм рт.ст. 148 (56) 130 (120 – 140) 624 (70) 123 (114 – 131) 0,002
Діастолічний АТ, мм рт.ст. 148 (56) 85 (78 – 92) 650 (70) 80 (70 – 86) < 0,001
Ліпопротеїни низької щільності, ммоль/л 184 (70) 3,2 (2,6 – 3,9) 663 (74) 2,6 (2,1 – 3,1) 0,275
Ліпопротеїни високої щільності, ммоль/л 186 (70) 1,3 (1,1 – 1,6) 663 (74) 1,4 (1,1 – 1,6) < 0,001
Холестерин, ммоль/л 186 (70) 5,2 (4,5 – 5,9) 674 (75) 4,5 (4,0 – 5,1) < 0,001
ТГ, ммоль /л 186 (70) 1,3 (0,9 – 1,9) 662 (74) 1,0 (0,7 – 1,3) 0,026
Пролактин, мкг/л 223 (85) 6 (5 – 9) 731 (82) 7 (5 – 10) 0,01
HbA1c, ммоль/моль 108 (41) 37 (33 – 42) 463 (52) 33 (31 – 37) 0,298
Рівні глюкози в крові натще, ммоль/л 150 (57) 4,7 (4,2 – 5,0) 384 (43) 4,6 (4,3 – 5,0) 0,012
Рівні глюкози в крові через 2 години*, ммоль/л 149 (56) 6,4 (5,3 – 7,6) 373 (42) 6,0 (5,2 – 6,9) 0,001
Інсулін натще, ммоль/л 157 (60) 60 (40 – 114) 410 (46) 53 (36 – 82) 0,002
Індекс HOMA-IR , пмоль ммоль /л2 152 (58) 14,8 (9,1 – 25,9) 388 (43) 11,3 (7,6 – 17,1) 0,33
Тестостерон загальний, нмоль/л 170 (64) 1,7 (1,2 – 2,3) 655 (73) 1,8 (1,3 – 2,5) 0,708
ГЗСГ, нмоль/л 244 (92) 45 (30 – 64) 829 (93) 44 (31 – 67) 0,367
Вільний тестостерон, нмоль/л 167 (63) 0,032 (0,021 – 0,049) 644 (72) 0,033 (0,021 – 0,050) 0,012
Pn
P
IМТ > 25 кг/м2 186 (76) 469 (56) < 0,001
IМТ < 25 кг/м2 59 (24) 362 (44)
Окружність талії > 88 cм 94 (71) 277 (47) < 0,001
Окружність талії < 88 cм 40 (30) 310 (53)
Систолічний АТ > 130 мм рт.ст. 84 (57) 205 (33) < 0,001
Систолічний АТ < 130 мм рт.ст. 64 (43) 420 (67)
Діастолічний АТ > 85 мм рт.ст. 77 (52) 186 (30) < 0,001
Діастолічний АТ < 85 мм рт.ст. 71 (48) 438 (70)
ТГ > 1,7 ммоль/л 63 (34) 93 (15) < 0,001
ТГ < 1,7 ммоль/л 123 (66) 569 (86)

______________________________________________________________

Дані представлені у вигляді медіани (Q1 – Q3).

*Двогодинний пероральний глюкозотолерантний тест.

HOMA-IR – індекс інсулінорезистентності; HbA1c – глікозильований гемоглобін; P# – непараметричний тест на рівність медіан; РnХіквадрат тест.

 

ІМТ та метаболічний ризик при СПКЯ

Було встановлено, що серцево-судинний ризик при СПКЯ був тісно пов’язаний з ІМТ. Показники співвідношення ризиків групи СПКЯ Данії щодо базових діагнозів ожиріння відповідно до МКХ-10 були від 2,4 до 2,7 для ССЗ. Крім того, на момент встановлення діагнозу СПКЯ 24 % жінок групи СПКЯ УЛО, в яких розвинулися ССЗ, були худорлявої статури до моменту встановлення діагнозу СПКЯ. Ці результати відповідали результатам попереднього дослідження, де повідомлялося, що ризик розвитку ССЗ та/або інсульту був не таким інтенсивним, проте не був виключений у жінок із СПКЯ після регулювання ІМТ [5; 7; 24]. Наші результати щодо ІМТ та ССЗ дещо відрізнялися від даних про ризик розвитку ЦД 2-го типу в худорлявих жінок із СПКЯ, де ризик розвитку ЦД 2-го типу був менший на 1 % у період діагностування СПКЯ [20; 25] та ризик розвитку ЦД 2-го типу під час спостереження не підвищувався порівняно з групами пацієнтів контрольованих за віком [4; 10]. Таким чином, наші дані дають змогу припустити, що проспективний скринінг ССЗ необхідний також і жінкам із СПКЯ худорлявої статури, тоді як проспективний скринінг на толерантність до глюкози , вимірювання рівня глюкози натще або рівня глікозильованого гемоглобіну можуть бути необов’язковими.

 

Таблиця 3

Показники ризику розвитку ССЗ у жінок групи СПКЯ Данії та контрольної групи


 

Розвиток ССЗ у групі СПКЯ Розвиток ССЗ в групі СПКЯ   Р Р
Усього Так         А Ні           В Усього Так          C Ні             D Група СПКЯ проти контрольної групи А проти В С проти D
Розвиток ССЗ 17,995 3970 14,025 52,329 7344 44,985
Вік під час діагностики, років 29 (23 – 35) 35 (28 – 42) 28 (22 – 33) 29 (23 – 35) 36 (30 – 43) 28 (23 – 33) 0,009 < 0,001 < 0,001
медіана (Q1, Q3)
N (%) N (%) N (%) N (%) N (%) N (%)
Вік < 50 років 17,331 (96) 3591 (90) 13,740 (98) 50,718 (97) 6496 (88) 44,222 (98) < 0,001 < 0,001 0,001
Базові характеристики:
Ожиріння 2 005 (11) 444 (11) 1 561 (11) 648 (1) 121 (2) 527 (1) < 0,001 0,924 < 0,001
ЦД 448 (3) 198 (5) 250 (2) 367 (1) 163 (2) 204 (1) < 0,001 < 0,001 < 0,001
Безпліддя 4 158 (23) 751 (19) 3 407 (24) 2 007 (4) 259 (4) 1 748 (4) < 0,001 < 0,001 < 0,001
ІК 796 (4) 215 (5) 581 (4) 1 646 (3) 253 (3) 1 393 (3) < 0,001 0,001 < 0,001
КОК 10,432 (58) 1 752 (44) 8 680 (62) 16,005 (31) 1 652 (23) 14,353 (32) < 0,001 < 0,001 < 0,001
Розвиток ССЗ (виключено гіпертензію та дисліпідемію) 17,995 1290 16,705 52,329 2678 49,651
Вік під час діагностики, років 29 (23 – 35) 36 (29 – 44) 29 (23 – 35) 29 (23 – 35) 38 (31 – 46) 28 (23 – 34) 0,009 < 0,001 < 0,001
медіана (Q1, Q3)
N (%) N (%) N (%) N (%) N (%) N (%)
Вік < 50 років 17,331 (96) 1098 (85) 16,233 (97) 50,718 (97) 2235 (83) 48,4834 (98) < 0,001 < 0,001 0,182
Базові характеристики:
Ожиріння 2 005 (11) 128 (10) 1 877 (1 1) 648 (1) 39 (1) 609 (1) < 0,001 0,149 < 0,001
ЦД 448 (3) 60 (5) 388 (2) 367 (1) 57 (2) 310 (1) < 0,001 < 0,001 < 0,001
Безпліддя 4 158 (23) 217 (17) 3 941 (24) 2 007 (4) 95 (4) 1 912 (4) < 0,001 < 0,001 < 0,001
ІК 796 (4) 98 (8) 698 (4) 1 646 (3) 105 (4) 1 541 (3) < 0,001 < 0,001 < 0,001
КОК 10,432 (58) 497 (39) 9935 (60) 16,005 (31) 513 (19) 15,492 (31) < 0,001 < 0,001 < 0,001


______________________________

Індекс коморбідності Чарльсона (ІК) визначений ≥ 1.

МКХ-10 коди КОК: G03AA, G03AB, G03HB01.

Гіпертензія визначається як код МКХ-10 I10 – 13 або призначення C02, C07-0; дисліпідемія – E78 або призначення C10; ЦД, який визначається як діабет 1-го типу чи діабет 2-го типу або гестаційний діабет, – E10, E11, E13, E14, O24.

Два чи більше випадків синдрому скасування після припинення терапії може відбуватися в межах однієї групи АТС до або після трьох місяців з дати індексу.

P отримані за допомогою Хіквадрат тесту для категоріальних змінних і непараметричного тесту на рівність медіан для безперервних змінних.

 

Артеріальний тиск

Обстеження метаболічного синдрому включає вимірювання АТ, ліпідного статусу та оцінювання метаболізму глюкози. У регресійних аналізах високий вихідний рівень АТ був важливим показником розвитку ССЗ. Крім того, понад 30 % жінок групи СПКЯ УЛО мали показники АТ > 130/85 мм рт.ст., та раніше повідомлялося про збільшення ризику гіпертензії МКХ-10 коду в пацієнток групи СПКЯ Данії у порівнянні з контрольною групою на початковому етапі [18]. Серед китайських жінок із СПКЯ пацієнтки з гіпертонією мали вищі показники рівня ліпідів, глюкози, інсуліну й HOMA-IR, ніж жінки без гіпертонії, також і після коригування ІМТ [26], що демонструє, що підвищення АТ було маркером метаболічного ризику. Наші результати підтверджують, що АТ треба вимірювати в усіх жінок із СПКЯ незалежно від ІМТ.

Ліпіди

Підвищений рівень ТГ > 1,7 ммоль/л був виявлений у 18 % жінок групи СПКЯ УЛО, а в кількох регресійних аналізах рівень ТГ, ЛПНЩ і загального холестерину були кращими предикторами розвитку ССЗ та залишалися значущими прогностичними параметрами й після коригування за віком та ІМТ. Проте 66 % жінок групи СПКЯ УЛО з виявленим ССЗ мали базовий рівень ТГ < 1,7 ммоль/л, що підтверджує: для оцінювання ризику ССЗ при СПКЯ визначають інші маркери, окрім ліпідного рівня. У попередніх дослідженнях було виявлено, що 70 % жінок із СПКЯ мають граничний або високий ліпідний рівень [27], але дисліпідемія залежить, наприклад, від етнічної приналежності [28] та віку [29]. Включення в дослідження порівняно молодих за віком учасниць та учасниць порівняно худорлявої статури переважно скандинавського походження могло вплинути на його результати. Наші дані підтверджують важливість формування базового ліпідного рівня для СПКЯ як оцінювання ризику, але лікування статинами рідко призначається жінкам віком < 35 років [12].

 

Таблиця 4

Співвідношення фактичних (сирих) та скоригованих значень змінних  групи СПКЯ Данії (N = 18,112) та контрольної групи (N = 52 769) щодо факторів ризику розвитку ССЗ

 

 

 

Значення фактичного (сирого) відношення ризиків (95% ДI) Значення коригованого відношення ризиків (95% ДI) Значення коригованого відношення ризиків (95% ДI) Значення коригованого відношення ризиків (95% ДI) Значення коригованого відношення ризиків (95% ДI) Значення коригованого відношення ризиків (95% ДI) Значення коригованого відношення ризиків (95% ДI)
Наслідки: ССЗ
СПКЯ (так/ні) 1,7 (1,7; 1,8) P < 0,001 1,6 (1,5; 1,7) 1,7 (1,6; 1,8) 1,7 (1,6; 1,8) 1,7 (1,6; 1,7) 1,7 (1,6; 1,8) 1,6 (1,5; 1,6)
P < 0,001 P < 0,001 P < 0,001 P < 0,001 P < 0,001 P < 0,001
Предиктори:
Ожиріння 2,7 (2,4; 3,1) 2,4 (2,1; 2,7)
P < 0,001 P < 0,001
ЦД (так/ні) 4,9 (4,1; 5,9) P < 0,001 4,4 (3,6; 5,3)
P < 0,001
Безпліддя (так/ні) 1,2 (1,1; 1,3) 1,0 (0,9; 1,1)
P = 0,001 P = 0,802
ІК 1,6 (1,4; 1,8)
P < 0,001
КОК (так/ні) 1,1 (1,1; 1,2) P < 0,001 1,1 (1,1; 1,2) P < 0,001
Наслідки: ССЗ виключено (гіпертензію та дисліпідемію)
СПКЯ (так / ні) 1,4 (1,3; 1,5) P < 0,001 1,3 (1,2; 1,4) 1,4 (1,3; 1,5) 1,4 (1,3; 1,5) 1,4 (1,3; 1,8) 1,4 (1,3; 1,5) 1,3 (1,2; 1,4)
P < 0,001 P < 0,001 P < 0,001 P < 0,001  P < 0,001 P < 0,001
Предиктори:
Ожиріння 2,4 (1,9; 3,1) 2,1 (1,7; 2,7)
P < 0,001 P < 0,001
ЦД (так/ні) 2,9 (2,2; 3,8) 2,5 (1,9; 3,3)
P < 0,001 P < 0,001
Безпліддя (так/ні) 1,3 (1,1; 1,5) 1,2 (1,0; 1,4)
P = 0,001 P = 0,019
ІК 1,8 (1,5; 2,1) P < 0,001
КОК (так/ні) 1,0 (0,9; 1,1) 1,0 (0,9; 1,1)
P = 0,661 P = 0,687

 

 

________________________

Предиктори для розвитку ССЗ групи СПКЯ Данії та контрольної групи.

Індекс коморбідності Чарльсона (ІК) визначений ≥ 1.

Значення фактичного (сирого) відношення ризиків та значення коригованого відношення ризиків показані для ожиріння, ЦД, безпліддя і використання КОК на дату індексу.

ЦД, який визначається як діабет 1-го типу чи діабет 2-го типу або гестаційний діабет відповідно до МКХ-10: E10, E11, E13, E14, O24.

 

Інсулінорезистентність та глікемічний статус

У жінок групи СПКЯ УЛО зі ССЗ рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1c), показник інсуліну та HOMA-IR були вищими при початковому оцінюванні у порівнянні з тими жінками, в яких ССЗ не були діагностовані. У багатофакторних регресійних аналізах після коригування віку та ІМТ за показниками глюкози в крові через 2 години, інсуліну та HOMA-IR ризик розвитку ССЗ був передбачений, тоді як показники рівня HbA1c не передбачали ризик розвитку ССЗ. Пріоритетність щодо визначення показника HbA1c як кращого предиктора ризику розвитку ССЗ, ніж показника рівня глюкози натще або рівня глюкози через 2 години, не було підтверджено [30]. Проте відносно низький показник середнього рівня HbA1c у нашому досліджені є чинником, що міг вплинути на результати. Ризик розвитку ССЗ у жінок групи СПКЯ Данія з базовим діагнозом ЦД був утричі вищим, і це підтверджує, що жінки із СПКЯ і ЦД входять до групи ризику розвитку ССЗ.

Вік

У цьому досліджені вік був серйозним прогностичним фактором для ССЗ, але вплив його був помірним, оскільки середній вік при діагностиці ССЗ був лише на рік нижчим у групі СПКЯ Данії проти контрольної групи, 90 % пацієнток групи СПКЯ Данії були віком до 50 років проти 88 % пацієнток того самого віку контрольної групи. ІМТ та вік тісно пов’язані [29; 31], але істотний зв’язок між віком та розвитком ССЗ залишався значним після коригування ІМТ. За нашими даними, гіпертензія може бути виявлена й у порівняно молодому віці, особливо якщо АТ вимірюється в усіх жінок під час вагітності, однак виключення гіпертензії, та як наслідок виявлення ССЗ, все ще призводить до порівняно низького середнього віку діагностування ССЗ. Частота випадків інфаркту міокарда та стенокардії в жінок із СПКЯ у віці старше ніж 65 років, які спостерігалися в спеціалізованій клініці у Великобританії, становила 27 %, а коефіцієнт ризику інфаркту міокарда становив 12,9 у жінок із СПКЯ віком старше ніж 65 років у порівнянні з контрольною групою (Mani H. та співавт) [32]. За даними метааналізу (Anderson SA. та співав.), ризик інсульту не був суттєво підвищений, однак при включенні в дослідження жінок середнього віку, старших за 45 років, ризик інсульту при СПКЯ значно підвищився [6]. У старших вікових групах СПКЯ було пов’язане з підвищеним АТ, більш несприятливим ліпідним рівнем і порушеною функцією бета-клітин [29]. Таким чином, алгоритм постановки діагнозу в жінок із СПКЯ в період перед та після менопаузи може суттєво відрізнятися. Ця гіпотеза потребує подальшої перевірки шляхом проведення повторного дослідження після тривалого спостереження.

 

Таблиця 5

Співвідношення фактичних (сирих) та скоригованих значень змінних групи СПКЯ УЛО щодо факторів ризику розвитку ССЗ

 

 

  ССЗ ССЗ (виключено гіпертензію та дисліпідемію)
Базові характеристики групи СПКЯ УЛО та ризику розвитку ССЗ  Значення фактичного (сирого) відношення ризиків (95% ДI) N Вік та ІМТ Значення фактичного (сирого) відношення ризиків (95% ДI) N Вік та ІМТ
Значення коригованого відношення ризиків* (95% ДI) Значення коригованого відношення ризиків* (95% ДI)
Вік, роки 1,1 (1,1; 1,1) P < 0,001 1 076 1,1 (1,1; 1,1) P < 0,001 1,1 (1,1; 1,1) P < 0,001 1 076 1,1 (1,1; 1,1) P < 0,001
IМТ, кг/м2 1,1 (1,0; 1,1) P < 0,001 1 076 1,1 (1,1; 1,1) P < 0,001 1,1 (1,0; 1,1) P < 0,001 1 076 1,1 (1,1; 1,1) P < 0,001
Окружність талії, cм 1,0 (1,0;1,0) P < 0,001 710 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,02 1,0 (1,0;1,0) P = 0,004 710 1,0 (1,0; 1,1) P = 0,61
Систолічний АТ, мм рт.ст. 1,0 (1,0; 1,1) p < 0,001 730 1,0 (1,0; 1,0) p < 0,001 1,0 (1,0; 1,1) P = 0,001 730 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,09
Діастолічний АТ, мм рт.ст. 1,1 (1,0; 1,1) P < 0,001 729 1,0 (1,0; 1,1) P < 0,001 1,1 (1,0; 1,1) P < 0,001 729 1,0 (1,0; 1,1) P = 0,06
ЛПНЩ, ммоль /л 1,8 (1,6; 2,1) P < 0,001 804 1,5 (1,2; 1,7) P < 0,001 1,3 (1,0; 1,8) P = 0,06 804 1,1 (0,7; 1,5) P = 0,78
Холестерин, ммоль /л 1,8 (1,6; 2,1) P < 0,001 815 1,5 (1,3; 1,7) P < 0,001 1,4 (1,0; 1,8) P < 0,02 815 1,1 (0,8; 1,5) P = 0,41
ТГ, ммоль /л 1,7 (1,4; 2,0) P < 0,001 805 1,5 (1,2; 1,7) P < 0,001 1,3 (0,9; 1,8) P = 15 805 1,1 (0,7; 1,6) P = 0,63
Пролактин, мкг/л 0,96 (0,9; 1,0) P = 0,02 891 0,99 (0,95; 1,02) P = 0,61 1,0 (0,9; 1,1) P = 0,89 891 1,0 (1,0; 1,1) P = 0,33
HbA1c, ммоль/моль 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,30 525 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,73 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,64 525 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,81
Рівні глюкози в крові натще, ммоль/л 1,5 (1,3; 1,8) P < 0,001 510 1,3 (1,1; 1,5) P = 0,001 1,5 (1,2; 2,0) P = 0,001 510 1,2 (1,0; 1,7) P = 0,15
Рівні глюкози в крові через 2 години**, ммоль/л 1,2 (1,1; 1,3) P < 0,001 497 1,1 (1,1; 1,2) P < 0,001 1,2 (1,1; 1,3) P = 0,003 497 1,1 (1,0; 1,2) P = 0,12
Інсулін натще, ммоль/л 1,0 (1,0; 1,0) P < 0,001 533 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,007 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,32 533 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,82
HOMA-IR, пмоль ммоль/л2 1,0 (1,0; 1,0) P < 0,001 509 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,001 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,13 509 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,81
Тестостерон загальний, нмоль/л 0,9 (0,8; 1,1) P = 0,25 772 1,0 (0,9; 1,2) P = 0,99 0,9 (0,7; 1,3) P = 0,72 772 1,0 (0,8; 1,4) P = 0,89
ГЗСГ, нмоль/л 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,43 1 000 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,30 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,77 1 000 1,0 (1,0; 1,0) P = 0,23
Вільний тестостерон, нмоль/л 0,75 (0,01; 39,37) P = 0,89 759 1,9 (0,03; 112,8) P = 0,75 0,0 (0,0; 338,2) 759 0,0 (0,0; 1 858,0) P = 0,36
P = 0,26

 

——————————————————————————————————-

Значення фактичного (сирого) відношення ризиків та значення коригованого відношення ризиків показані за віком та ІМТ.

*Крім віку, який коригується лише для ІМТ, та ІМТ, який коригується лише за віком.

**Двогодинний пероральний глюкозотолерантний тест.

 

Рівень андрогенів

За показниками базового рівня тестостерону ризик розвитку ССЗ не був передбачений. Окремі чинники ризику ССЗ у жінок із СПКЯ, діагностованого відповідно до Роттердамських критеріїв, не були пов’язані з діагностуванням кардіометаболічних захворювань у жінок групи СПКЯ УЛО, незважаючи на більш несприятливий метаболічний ризик у жінок із СПКЯ та нерегулярні менструальні цикли [18].

Крім того, показники рівня тестостерону пацієнтів групи СПКЯ УЛО не показали ніякого збільшення ризику розвитку ЦД 2-го типу  [10]. Важливо, що середній показник ІМТ варіюється між різними фенотипами СПКЯ [33; 34], та дослідження щодо судинного ризику мають бути скориговані відповідно до показника ІМТ. Вивчаючи вибірку пацієнток з ожирінням із різними фенотипами СПКЯ, результати були різними. Подальші проспективні дослідження необхідні для визначення впливу тривалого серцево-судинного ризику на фенотип СПКЯ незалежно від ІМТ.

Комбіновані оральні контрацептиви

Одним з основних методів терапії СПКЯ, лікування гіперандрогенії та нерегулярних менструальних циклів є приймання КОК. При лікуванні такими контрацептивами в групі СПКЯ Данії було виявлено підвищення ризику розвитку ССЗ, але при виключенні дисліпідемії та гіпертензії як чинників розвитку ризику ССЗ це стало несуттєвим. КОК не призначають для лікування жінок з гіпертензією, що пояснює виключення дисліпідемії та гіпертензії, проте дизайн реєстрового дослідження є обмеженим щодо однозначного висновку такого виключення. Коригування застосування КОК після діагностування СПКЯ не було можливим за дизайном цього дослідження. Однак наші дані підтвердили підвищений ризик розвитку венозного тромбоемболічного ускладнення при СПКЯ [16] та підвищений ризик розвитку ССЗ при застосуванні КОК [7; 17]. Метаболічні побічні ефекти застосування КОК є предметом обговорення. Різними дослідниками повідомлялося про підвищення рівня інсуліну, визначеного за допомогою перорального ТТГ, разом із збільшенням ваги [14] у жінок із СПКЯ, які приймали КОК [35; 36], що збільшує ризик розвитку ССЗ. Крім того, при лікуванні з КОК спостерігалося підвищення активації системи згортання крові [15], що пов’язане з ризиком тромбоемболії [17]. Наведені дані підтверджують, що можлива користь лікування з КОК при симптомах, пов’язаних із СПКЯ, має бути збалансована з можливими побічними ефектами – порушенням метаболізму у пацієнтки.

Переваги та недоліки

Важливою перевагою цього дослідження були загальнодержавні дані та дані окремої досліджуваної групи СПКЯ УЛО з наявними клінічними та біохімічними даними, що дозволило перевірити гіпотези, які неможливо оцінити в національній групі пацієнтів. Обмеження дослідження такі: діагноз СПКЯ був встановлений у результаті медичного обстеження, отже деякі жінки контрольної групи можуть мати невиявлений СПКЯ, що може призвести до недооцінення відносного ризику ССЗ при СПКЯ. Проте невиявлений СПКЯ, ймовірно, є СПКЯ легкого ступеня захворювання. Роттердамські критерії були введені у 2003 році [37], що передбачало включення слабко виражених фенотипів як частини визначення СПКЯ. Використання різних визначень СПКЯ є обмеженням цього дослідження. Крім того, дослідження проводилося серед порівняно худорлявих та переважно молодих жінок скандинавського походження з низьким початковим ризиком ССЗ. Можливі певні упередження, особливо щодо потенційно безсимптомних серцево-судинних показників, як-от гіпертензія та дисліпідемія, у пацієнток із СПКЯ, які потенційно мають більший АТ та рівень ліпідів, ніж у порівняльній контрольній групі досліджуваних. Результати цього дослідження мають бути відтворені у досліджуваних групах, що складаються з інших фенотипів та з вищим метаболічним ризиком. Визначення ССЗ було досить широким і включало обидва поширені стани, як-от гіпертензія та інфаркт міокарда. Було розглянуто питання визначення вторинного результату дослідження без гіпертензії та дисліпідемії, а також шляхом підсумку окремих результатів захворювання. Цей дизайн дослідження включав базові клінічні та біохімічні характеристики як показники ризику розвитку ССЗ. СПКЯ пов’язаний із більш високими показниками рівня IL6 у сироватці крові та іншими запальними цитокінами [2; 38], що може бути пов’язано з підвищеним розвитком ризику ССЗ. Метаболічний ризик при СПКЯ може бути пов’язаний із поліморфізмом гена IL-6 [39], та може бути змінений шляхом модифікації способу життя [40] та медикаментозної терапії з метформіном [41]. Потрібні додаткові дослідження стосовно довгострокового впливу на ризик розвитку ССЗ при СПКЯ, що пов’язано з зміною способу життя та медикаментозною терапією. Необхідне потенційне вдосконалення когортних досліджень, що може включати в себе збір складніших систем вимірювання базових запальних маркерів та проспективних заходів.

Висновок

Ризик розвитку ССЗ був значно вищим при СПКЯ з гіпертензією, найбільш поширеним серцево-судинним діагнозом. Серцево-судинні ризики були прогнозовані за середнім віком та обстеженням елементів метаболічного синдрому (ІМТ, АТ, ліпідний статус та рівень глюкози). Дані свідчать, що ризик розвитку ССЗ слід розглядати у жінок із СПКЯ навіть молодого віку та худорлявої статури. Медикаментозна терапія з КОК негативно впливає на запобігання ризику розвитку ССЗ.

 

Огляд подається в скороченому вигляді

Список літератури знаходиться в редакції та онлайн-версії видання