Інозитол. Інозитол з фармакологічної групи шестиатомних спиртів, міститься в живих організмах у вигляді дев’яти різних стереоізомерів. Найбільше значення для метаболізму інсуліну мають два його ізомери – міо-інозитол і д-хіроінозитол.
Вітамін В8 D-Chiro-Inositol (DCI) – інсулінсенсибілізуюча, вітаміноподібна речовина, залучена до активації другої сигнальної системи та інсулінових рецепторів. Дефіцит DCI пов’язаний з порушенням чутливості до глюкози і стійкістю до інсуліну при цукровому діабеті 2 типу. DCI вважається найактивнішим регулятором метаболізму глюкози, сильним медіатором і посередником при зниженій чутливості до інсуліну.
Вітамін В8 MI-Inositol (MI). Під час планування вагітності експерти радять приймати обидві ізоформи інозитолу – міо-інозитол і д-хіроінозитол – в їхньому фізіологічному співвідношенні 40:1. У той час як д-хіроінозитол стимулює синтез глікогену в печінці із глюкози, міо-інозитол незамінний для дозрівання функції яєчників.
Фізіологічне співвідношення цих двох ізомерів інозитолу (МI/DCI) 40:1 є оптимальним підходом до лікування СПКЯ, сприяє дозріванню ооцитів у яєчниках та підвищенню фертильності жінки і підходить для прийому від зачаття до вагітності при СПКЯ.
Фолієва кислота. Фолієва кислота (вітамін В9) – це водорозчинний вітамін і кофермент (тетрагідрофолієвої кислоти) у багатьох біохімічних реакціях. Його основна функція – ріст та розвиток кровотворної та імунної систем, синтез ДНК клітин. Кожна жінка, яка планує вагітність, повинна переконатись, що вона отримує належну кількість фолієвої кислоти, адже виявлено, що її дефіцит у період виношування дитини підвищує ризик розвитку дефектів нервової трубки в ембріона. Отже, необхідно додатково приймати фолієву кислоту до зачаття.
Вітамін D. Вітамін D – це жиророзчинний вітамін, який синтезується під дією ультрафіолетових променів та надходить в організм з їжею. Під час клінічних досліджень виявлено, що серед жінок, які страждають на синдром полікістозних яєчників, 68 % мають дефіцит вітаміну D. Це пояснюється участю вітаміну D в обміні інсуліну. Виявлено, що клітини людей, які додатково отримують вітамін D, краще сприймають власний інсулін. Також вітамін D бере участь у механізмі промоції гену інсуліну людини та забезпечує активацію його транскрипції.
Взаємозв’язок дефіциту вітаміну D з порушеннями репродуктивної функції підтверджують дані дослідження, під час якого оцінювався рівень активної форми вітаміну D 25(OH)D3 і його вплив на розвиток гормональних і метаболічних порушень у жінок з СПКЯ і репродуктивною дисфункцією. Були обстежені 45 жінок зі СПКЯ і 15 здорових жінок. Під час дослідження виявлено виражений дефіцит 25(ОН)D2 і D3 (11,49±2,1 нг/мл) у хворих з гіперандрогенними фенотипами СПКЯ і його нестачу (21,8±3,58 нг/мл) у пацієнток без вираженої гіперандрогенії. За умови дефіциту 25(OH)D2 та D3 у жінок зі СПКЯ виявлені інсулінорезистентність, гіперінсулінемія, абдомінальне ожиріння, підвищення антимюллерового гормону в три рази. Таким чином, дефіцит вітаміну D у крові хворих на СПКЯ супроводжується зміною гормонального фону, гіперандрогенією, розвитком симптомів метаболічного синдрому. Це, у свою чергу, ще більше посилює інсулінорезистентність та гіперінсулінемію, а отже, формується замкнуте коло.
Таким чином, вітамін D є інтегральною складовою лікування хворих із синдромом полікістозних яєчників.
Омега-3 жирні кислоти. Це комплекс поліненасичених жирних кислот (альфа-ліноленова, ейкозапентаєнова, докозагексаєнова), які модулюють активність гормональних рецепторів і експресії генів, що відповідають за надмірне збільшення ваги і резистентність до інсуліну. Нормалізація ліпідного профілю пацієнта знижує інсулінорезистентність тканин і нормалізує рівень інсуліну в крові.